Знаєте, раніше я не займалася настільки прискіпливо пророщуванням живців рослинок. Але з появою в квітнику гортензій місцевого типу мені захотілося ще й мати французькі. А от як виростити кущ із гілочки, привезеної з-за кордону, я не знала. Та за рік проб і помилок прийшла до того, що вже і стелаж в кімнаті стоїть, і підсвітка, і температура повітря під контролем... словом, всі умови для успішного вирощування рослинок із зрізаних палочок.
І от тепер у мене на стелажі вже не тільки дітки гортензії. Туди потрапляє все, що бачу потенційно спроможним до розмноження: тут і зламані снігом кущики спиреї, і нарізані черенками трояндові стебла з букету, і відділені від стебла великої рослини кімнатні дітки. Все це активно розвивається, росте, прагне до життя. Погодьтеся, - цей стелаж може замінити психотерапевта у важкі хвилини. Адже спостерігати за народженням корінчиків із ніби-то вже віджившого своє стебла - чи не найкращий спосіб повірити у свої сили. Адже ми теж є частиною Природи. Ще й наділені здатністю мислити. То ж негоже нам на фоні стремління всього живого до життя складати руки і нудьгувати. Закачали рукави, та й до праці! 😎
