Коли росія 24 лютого почала бомбити Україну під виглядом якоїсь 'спецоперації по денацифікації', мало хто з українців залишився байдужим. Початковий шок від безумства російських вождів швидко переріс у дієву оборону. Всі, хто міг відбивати атаки ворога, їх відбивали. Всі. хто міг допомогти постраждалим від бомбардувань, - допомагали. Активність народу зашкалювала, ніхто навіть у страшному сні не допускав окупації росіянами столиці і всієї нашої землі.
Вже з самого початку війни, читаючи зведення про втрати ворога, мені було страшно побачити цифру '10 тисяч особового складу'. Але вже згодом така цифра з'явилася у зведенні. Жах від кількості вбитих рашистів не покидав і далі. Бо я чомусь постійно уявляла оцих 10 тисяч чоловік, які стоять десь на площі. При цьому страшно було від розміру площі, яку би ця кількість зайняла.
Але пізніше всі мої порівняння та жалість як рукою зняло. Варто було прожити під окупацією нелюдами нашого села, відчути весь жах та ненависть за всі їх звірства та після звільнення наших сіл вийти на вулицю. Де вони зруйнували, підірвали, спалили, пограбували і повбивали моїх односельців, житло, магазини, школу, дитсадок. Де залишили після втечі масу розтяжок та мін для нас, мирних людей. Щоб ми гинули навіть без їх присутності тут.
When Russia began bombing Ukraine on February 24 under the guise of some kind of "denazification special operation", few Ukrainians remained indifferent. The initial shock at the insanity of the Russian leaders quickly turned into an effective defense. Everyone who could repulse the enemy's attacks repelled them. All. those who could help the victims of the bombings - they helped. The activity of the people went off the scale, no one, even in their wildest dreams, allowed the occupation of the capital and our entire land by the Russians.
Already from the very beginning of the war, when reading the summary of enemy losses, I was afraid to see the number "10 thousand personnel". But later this figure appeared in the summary. The horror of the number of killed Rashists never left me. Because for some reason I constantly imagined these 10,000 people standing somewhere on the square. At the same time, it was scary from the size of the area that this amount would occupy.
But later all my comparisons and pity were removed as if by hand. It was worth living under the occupation of our village by inhumans, feeling all the horror and hatred for all their atrocities, and after the liberation of our villages, go out into the streets. Where they destroyed, blew up, burned, robbed and killed my fellow villagers, housing, shops, school, kindergarten. Where they left a lot of stretch marks and mines for us, peaceful people, after the escape. That we perish even without their presence here.
На сьогодні втрати рашистів вже перевищують 64 тисячі вбитими. Уявляєте площу, яку вони зайняли б, якщо їх поставити один біля одного? Важко уявити. Але зараз мене не лякає ніяка цифра їхніх втрат: чим більше, тим краще. Бо зло має бути покаране. Бо безумство владних мужів росії не повинно стати безумством цілого її народу. Але, схоже, саме це і відбувається в країні, де панує морок. Хто їм лікар? Не треба було приходити на чужу землю, в нашу мирну країну, яка нічим ніколи росії не загрожувала!
А у нас панує осінь. І так хочеться миру. Добра. Світлого майбутнього, де всі родини об'єдналися і розбудовують свою країну для дітей та внуків, для всіх прийдешніх поколінь. Процвітаючу, мирну, комфортну, яку поважають всі країни світу!✌️🇺🇦
Today, the losses of the Rashists already exceed 64,000 killed. Can you imagine the area they would occupy if they were placed next to each other? It's hard to imagine. But now I am not afraid of any number of their losses: the more, the better. Because evil must be punished. Because the insanity of Russia's powerful men should not become the insanity of its entire people. But it seems that this is exactly what is happening in the land of darkness. Who is their doctor? There was no need to come to a foreign land, to our peaceful country, which has never threatened Russia with anything!
And we have autumn. And so I want peace. good A bright future, where all families are united and building their country for their children and grandchildren, for all future generations. Prosperous, peaceful, comfortable, which is respected by all countries of the world!✌️🇺🇦
