На такі анімалістичні роздуми сподвигла мене відправлена моїм хорошим другом із Чехії світлина однієї квітки. Я однозначно її знаю, з самого дитинства. Росла вона на некошених лугах та біля закинутих дерев. Але ніколи особливої уваги з мого боку до цієї краси не відчувалося.
A photo of a flower sent by my good friend from the Czech Republic moved me to such animalistic thoughts. I definitely know her from childhood. It grew on unmown meadows and near abandoned trees. But I never paid much attention to this beauty.
Але тепер, після слів друга про рослинку 'Вона жива', мені захотілося узнати побільше про цю квітку. Особливо коли сьогодні ми з Хенком зустріли її просто на наших вулицях! Схоже, песику аромат був занадто сильний для його чутливого носа.
**But now, after the words of a friend about the plant 'She is alive', I wanted to know more about this flower. Especially when Hank and I met her just on our streets today! It looks like the doggy scent was too strong for his sensitive nose.
**
Так от. Виявляється, цю рослину звати Енотера. І перше, що я відмітила, читаючи про неї у вікіпедії:
'Oenothera drummondii може чути звуки. Так при наближенні бджоли, вміст цукру в нектарі збільшується на 20%.'
source
So from. It turns out that this plant is called Enotera. And the first thing I noted while reading about her on Wikipedia:
'Oenothera drummondii can hear sounds. So when a bee approaches, the sugar content in the nectar increases by 20%. '
source
Що тут додати? - Нічого! Бо вона - жива!
Дякую за цікаве відкриття, друже з Чехії!
What to add here? - Nothing! Because she is alive!
Thank you for an interesting discovery, friend from the Czech Republic!
