Нарешті, довгі зимові ночі почали приносити користь. Руки давно просять роботи, але все ніяк не доходила справа до в'язання. Ниток - ціла торба, але що придумати із них сплести? Вони всі і по фактурі, і по кольорах досить різні, тому на щось велике типу светра розраховувати не варто. А із мілких виробів, які могли би поповнити гардероб, все є в достатку. Та й не зовсім вигідно витрачати свій час на таку затію. Наприклад, шкарпетки із вовни, ще й із прекрасними візерунками, можна купити в інтернет-магазині зовсім недорого. Практично за ціну, чуть більшу від ціни вовняних ниток. Тому цей пункт у своїх планах на зиму я відправила в довгу шухляду.
Светри також продаються майже за ціною ниток, в'язати його цілий місяць якось неохота. Шапочки-шарфики-рукавички мають той же сценарій. Китай постарався, тепер ручні вироби без якихось дизайнерських рішень нічого не варті.
Так що повернулася я знову до виготовлення іграшок. І внукам подарунок, і річ таку в магазині не знайдеш. 😎 А ось такого патріотичного зайчика можна і не тільки дітям дарувати, я думаю.
Перший зайчисько дався нелегко. Я ж не художник, і найважчим було створити правильний вираз мордочки. Але це потрібно було почати, поки була не наповнена синтепоном голова, а я не знала. От і прийшлося потім видумувати всілякі хитрощі, щоб отримати хоча б щось подібне до заячої мультяшної мордочки. 😊 Думаю, діти розберуться, що з ним робити. А я наступного разу застосую інший шлях у процесі в'язання та оздоблення. ✂️😀
