Дуже важко було зібрати докупи всі необхідні лікарські процедури, що маю пройти на цьому тижні. Все, що вдалося зробити за місцем проживання, - зроблено. Але три пункти із списку ніяк не могла вирішити тут. Навіть у районі ці послуги на найближчі дні вже заброньовані. Прийшлося телефонувати в Київ. І скільки ж було радості, що звела докупи всі обстеження і нааіть консультацію лікаря, причому в одній лікарні, причому у стислий час!
Та ще й чоловіку давно потрібно було з'їздити у справах у столицю. Такий прекрасний шанс об'єднати приємне з корисним, за одну заправку автівки: економно і зручно для всіх.
І от вранці ми виїхали. Виїхали завчасно, із розрахунку що краще приїхти раніше і попити кави, ніж запізнитися до лікаря.
Перша пробка на дорозі почалася ще до виїзду із Броварів, десь кілометри за три-чотири. Подумалось - якась ДТП, бо погода мокра. Ну розберуться поліцейські, та й поїдемо.
Не тут-то було...
Ніяких наслідків ДТП через більш ніж годину стояння у корку ми не побачили. Зате у соцмережах активно обговорювали цю ситуацію, адже люди їхали на роботу, везли дітей у садочок чи школу, хтось запізнювався на вокзал, хтось - у лікарню. Кажуть, що ще із 5 години ранку рух із міста кругом був перекритий. Перевіряли документи, в основному у мужчин призовного віку. Наче і повістки виписували. Не бачила, не знаю. Але судячи по тому, як довго приходилось іноді чекати наступних 5 метрів подоланої дороги, то дуже схоже на правду. Але від цього не легше: витрачені на паливо кошти ніхто не поверне.
...Результат для мене плачевний: все провалено, нікуди я не встигла. Моральною компенсацією став обід на заправці: давно не їла отого нещасного хот-догу, і латте давно не пробувала. Насолодившись смаком та наситивши ослаблий організм, перезаписалась на прийом в інший день. Підтримала компанію чоловіку, поки він вирішував свої справи. А дома вже інша моральна компенсація чекала. Звісно, читачі знають, хто це був. 😉
