Висадивши спортсменів з попередньої історії десь в Вінниці, я попрямував далі. Мій шлях лежав через Муровані Курилівці, і я навіть здивувався, що туди з’явився пасажир. Самі подумайте - багато хто з Вас був в Мурованих Курилівцях? А вони такі муровані! Там живописні місця! Цікава дорога, особливо далі - в сусідньому селі Вербовець є чудовий серпантин де відкриваються гарні краєвиди. Лише заради цього серпантину варто поїхати в ту місцевість.
Але ось я біля Колиби, дорога вузька - по одній полосі з кожного боку, то я став навпроти - заїхав в бік будинку, там ще дорога така з різким підйомом. Став покурити, пасажир каже - так, так виходжу. Тут проїжджає машина - треба перепарковуватись, я закривав шлях. Крутився там, мало місця, не дуже зручно. Я ж то думав, пасажир вийде швидко. Ну перепаркувався, ще раз покурив. Він тепер не відповідає! Стільки незручностей і що я буду чекати цього придурка через якихось 100 гривень? Та в Києві по місту таксі дорожче коштує! Але вже прочекав, витратив час, та й заїхав туди - навряд чи мені це було по дорозі. Тут він відповів, каже затримка, не можуть розрахуватись. І я от уявляю, що він там собі бухає, веселиться - а я чекаю. Час пізній, а для мене Муровані Курилівці - не фінальна точка! В тому смт навіть немає готелю!
Я-то думав, що от поговоримо про муровано-курилівеччину, дізнаюсь щось нове й цікаве… Але тепер у мене немає бажання з ним говорити! Ладно, курю останню - і якщо він не з’явиться - їду, буде і йому наука. Як же він добереться в одинадцятій вечора туди? Докурив - його немає, навіть не пам’ятаю чи вже дзвонив ще раз чи ні, але - починаю їхати. Я стояв там не дуже зручно, тому виїзд зайняв певний час, і от з’являється. Олександр, як написано у нього в профілі - “звичайний українець”, навіть якийсь архетипічний. Це архетипічний українець для народних та матюкливих письменників, велика голова - схожий і на аграрника і на чиновника середнього рівня, душа компаній - той з ким завжди весело побухати. Але добре, що ця голова сідає позаду - менше буде бажання натовкти йому пику!
Я іноді люблю слухати музику на повну гучність. Майже завжди я її слухаю, коли їду сам, але тут аграрник - своїм запізненням ти сам напросився! Тобі ще пощастило, що в мене не було нової мультимедіа системи, тому ти уникнув прослуховування блек металу однієї пісні по колу. Але є диск Rhapsody - power metal - далеко не кожен таке витримує! От спортсмени з попередньої історії були навіть раді Вагнеру після цього. Тому йому довелось слухати весь альбом всю дорогу до Мурованих курилівців.
- А ви знаєте, що квартири в Мурованих Курилівцях коштують дорожче ніж в Києві!
Далі він розповідає, що його знайомий там купив за 30- з чимось, а звісно в Києві зараз можна й дешевше знайти, особливо якщо це Софіївська борщагівка чи Бровари!
- Але тепер Муровані Курилівці перестануть бути райцентром. Адміністративна реформа… Децентралізація…, - не уявляєте скільки суму було в його голосі.
Так що чуєте, читачі, можливо це непогана інвестиційна ідея! Я-то взагалі не знав, що там є квартири, адже все-таки в ландшафті переважають будинки. От якби ти не запізнився - ми б могли з тобою подружитись, можливо навіть створили б політичну партію і під гаслом “Make Murovani Kurylivtsi Great again!” повернули б місцевості минулу велич! Я був би мером, ти заступником і займався б “господаркою”, адже ти є аж якийсь типовий господарник. І навіть якщо ти напився там в Колибі - цього зовсім не відчутно. Але запізнившись - ти висловив неповагу і тому я залишу тебе на ОККО при в'їзді в Муровані Курилівці. Ця заправка - тут єдиний острівець цивілізації, який працює в такий пізній час.
Але все нормально, я залишу тобі позитивний відгук. Ти й так занадто постраждав від музики й децентралізації. Колись, я можливо повернусь сюди, піду в ресторан з монархічною назвою “Регіна”, сфотографуюсь біля вивіски “Я (сердчеко) Murovani Kurylivtsi”, зайду в муровану церкву і проїдусь по серпантину…