Hello everybody. I disappeared for a huge number of days/months because work took up a lot of time + personal life became more interesting. Therefore, I will not complain that there were not enough free minutes for the blog. I was happy with what I had in my life. But February 24 came and the world turned upside down. During this entire period, I tried to occupy my free time with things far from the war. However, it is not so easy. Now I'm on vacation, thoughts are running through my head.
I have a girlfriend, she is from Luhansk. In 2014, she moved to Kirovohrad fleeing the Russian liberation, in 2018 she decided to live in Uzhhorod. She has a perfect command of both Russian and Ukrainian and does not understand why the liberation of the Russian-speaking people takes place exclusively with rockets and destroyed cities.
I don't understand that either. I do not understand this logic, which is maximally illogical. How can a person be happy for someone if he destroyed his house, killed his friends or relatives, and forced him to flee from his hometown? Where is the logic? Why does the Russian Federation naively believe that they will be greeted with flowers after that?
Damn it! I am as far away from Russia as possible, I don't have rockets exploding, but at the same time, I wildly hate the occupiers. I hate those people who take the lives of my compatriots. And I will never forgive them. I don't know, unfortunately, or fortunately, I can't go to the front yet because of my health, so I just work, send money to charity funds and believe in the Armed Forces and our people. But, to be honest, I really want to kill Russians.
Although I am afraid to fight, for all the destroyed cities, for all the killed Ukrainians, for all the tears that my citizens have shed, I want the destruction of the Russian Federation. They have no right to exist on this land with this name. They are terrorists. These are murderers, marauders, and rapists who came to kill us.
And they are not ashamed of it, at all. Look, there is a video about Russian women who lost a "man" from their family during the war with Ukraine. They are crying there that they received money only for a grave and a monument. But at the same time, the video shows a refrigerator with UKRAINIAN text about the guarantee. That is, it was simply stolen and taken to the territory of the Russian Federation. But at the same time, the woman says that her son was perfect, he couldn't even hurt a fly. Yes, of course!
But the refrigerator from Ukraine magically ended up in their family. Damn it. How so? I can't throw garbage under my feet, and they walk around my country, steal other people's property, and then enjoy it. But the son is, he won't hurt a fly. Well, maybe not a fly, but people are easy.
Some naive Ukrainians believe that it is so easy for the Russians to kill us because they hate us, consider us foreigners, and do not value our lives. This is completely wrong. Russians love us as themselves. In other words, they have it for shit.
This is important to realize. Almost all the atrocities that the Russians committed against the Ukrainians, were also committed against the Russians. Here, of course, we can mention the Holodomor, which has no direct precedents in the Kremlin's relations with the population of Russia itself. But on the other hand, let me remind you that the suppression of the Tambov uprising was the first and, it seems, the only example of the use of weapons of mass destruction not against foreigners or at least "unfortunate" national minorities, but against one's own people.
Bucha could be repeated in Khimki with the same success. The same people. They just have such a value of life and such a general level. They would be just as happy to cut down their own village, there would be an opportunity and vodka. What actually happened during the civil war, when there was opportunity and vodka.
The problem in our relationship is a little more subtle. They consider us "theirs" and therefore want us to live in the same crap as them. That's why they kill, fuck in our apartments right on the bed, rape our women, steal our things. Because they are jealous that we live better than the Russians. And that's all. I hate them, let them burn in hell, although they will definitely be kicked out of hell.
UA Version
Всім привіт. Я зник на величезну кількість днів/місяців, адже робота забирала досить багато часу + особисте життя стало більш цікавим. Тому не буду жалітись, що на блог не вистачало вільних хвилин. Я радів тому, що в мене було в житті. Але ось прийшло 24 лютого і світ перевернувся. Весь цей період я свій вільний час намагався зайняти речами, котрі далекі від війни. Проте, це не так легко. Тепер в мене відпустка, думки самі лізуть в голову.
В мене є дівчина, вона з Луганську. В 2014 році вона переїхала в Кіровоград втікаючи від російського визволення, в 2018 вирішила жити в Ужгороді. Вона прекрасно володіє, як російською, так і українською та не розуміє, чому визволення російськомовних відбувається виключно ракетами та знищеними містами.
Я теж цього не розумію. Я не розумію цю логіку, котра максимально не логічна. Як людина може радіти комусь, якщо той знищив її будинок, вбив друзів чи рідних, змусив втікати з рідного міста. От де логіка? Чому РФ наївно вважає що їх будуть після цього зустрічати з квітами?
Та чорт візьми! Я максимально далеко від росії, в мене не вибухають ракети, але при цьому я дико ненавиджу окупантів. Я ненавиджу тих людей, котрі забирають життя моїх співвітчизників. І я ніколи їм цього не пробачу. Не знаю, на жаль чи на щастя я поки не можу відправитись на фронт через стан здоров'я, тому просто працюю, відправляю кошти в благодійні фонди та вірю в ЗСУ і наш народ. Але, зізнаюсь чесно, я дико хочу вбивати росіян.
Хоч я і боюсь воювати, але за всі знищені міста, за всіх вбитих українців, за всі сльози, котрі мої громадяни пролили я хочу знищення РФ. Вони не мають права існувати на цій землі з цією назвою. Це терористи. Це вбивці, мародери, гвалтівники, котрі прийшли нас вбивати.
І вони не соромляться цього, взагалі. Ось дивіться, є відео про російських жінок, котрі втратили якогось "чоловіка" із своєї сім'ї на війні з Україною. Вони там плачуть про те, що отримали гроші тільки на гроб та пам'ятник. Але при цьому в відео показаний холодильник з УКРАЇНСЬКИМ текстом про гарантію. Тобто, його просто вкрали та вивезли на територію РФ. Але при цьому жіночка каже, що її син ідеальний був, навіть, муху образити не міг. Ага, звичайно!
Але холодильник з України опинився в їхній сім'ї магічним чином. Та блін. Як так? Я не можу викинути сміття під ноги, а вони ходять по моїй країні, крадуть чуже майно, а потім тішаться через це. Але син так, він і мухи не образить. Ну, муху можливо і ні, але людей легко.
Деякі наївні українці вважають, що росіянам так легко вбивати нас, бо вони нас ненавидять, вважають за чужих, не цінують наші життя. Це абсолютно помилково. Росіяни люблять нас, як самих себе. Себто, мають за лайно.
Це важливо усвідомити. Майже усі звірства, що росіяни чинили щодо українців, вони так само чинили щодо росіян. Тут можна, звісно, згадати Голодомор, що не має прямих прецедентів у стосунках Кремля з населенням самої Росії. Але з іншого боку, нагадаю, що придушення Тамбовського повстання було першим, і, здається, єдиним прикладом використання зброї масового знищення не проти іноземців чи хоча б "неблагонадійних" національних меншин, а проти власного народу.
Буча могла б з тим самим успіхом повторитися в Хімках. Тими ж людьми. В них просто така цінність життя та такий загальний рівень. Вони так само радо різали б власну село, була б можливість та горілка. Що, власне, і відбувалося у громадянську війну, коли можливість та горілка були.
Проблема в наших стосунках трішки тонша. Вони вважають нас "своїми" і тому бажають, щоб ми жили в такому ж лайні, як і вони. Саме тому вбивають, сруть в наших квартирах прямо на ліжко, гвалтують наших жінок, крадуть наші речі. Тому що вони заздрять, що ми живемо краще за росіян. І все. Я їх ненавиджу, нехай горять в пеклі, хоча і з пекла їх точно виженуть.