Поки тема не забулася, хочу розповісти ще дещо. Про своє життя-буття з прекрасними моїми вихователями дядьком Женею (Євгеном Федоровичем Назаренком)
та Ігорем Ковальовим.
Мої батьки поїхали до Африки. Батька направили викладати на 4 роки до Гвінеї.
І виховувати мене, у нашій з мамою і татом оселі взявся мій чудовий дядько. Женя. На другий день вихователів уже було двоє. Женя та його блискучий друг Ігор Ковальов. Він був у Києві в цей час. Вони прихопили свій улюблений компотик вже без чайника. А в тому, в чому держава його розфасовувала... І вони знову елегантно випивали, курили та писали сценарії.
А я навчалася у 8 класі та познайомилася з цікавою молодою людиною, яка навчалася на 1м курсі інституту у Воронежі. Він був нашим сусідом у Києві. Відпочивав вдома, на канікулах. Поки мої вихователі писали якусь свою ахінею, ми з сусідом Севою з'ясовували стосунки, що зароджувалися.
-Ти хочеш я доведу тобі своє кохання? - сказав він.
-Як?-Запитую.
-Я ось прийду до тебе завтра до школи і зірву заради тебе уроки хочеш?
-Та хто ж такого не хоче, - зраділа я.
З ранку до класу увійшов діловий, самовпевнений Севка і сказав. Я помічник режисера фільму. Відбираю дітей на зйомки. Фільм називається "Помилка природи". Хто що вміє робити? Мої однокласники почали вистрибувати з місць наввипередки… «Я співати… А я танцювати… а я кататися на коні…» і так 30 разів.
Сева вибрав актрису на головну роль. І пішов.
Ну у фільмі «Помилка природи»… стало повільно до всіх доходити...
На другому уроці, англійської, де було півкласу, двері відчинилися і увійшов Севка з текстом: «Я з ДПТУ 1, набираю доярок, слюсарів, сантехніків… є охочі? Ось телефони деканату, записуйте телефонуйте…»
Ну діти вже були в курсі, що це за ДПТУ номер 1 і які там деканати. Усі реготали, ніхто нікого не міг заспокоїти… Потім вчителі, завуч і директор шукали хто прийшов до кого прийшов, ну усіляке там почалося…
Женьці писали на роботу, моїх батьків викликали з Африки, Севку виганяли з інституту, а мене зі школи.
І більше ми з ним, нажаль, не бачились.
Потім прийшла до школи моя бабуся... Ну, директор студії, ветеран, старший лейтенант, ворошиловський стрілець зі своїми орденами і всі заспокоїлися.
Але вдома я Ігор та Женя отримали нормально.
А за цей час Ігор та Женька вже народили дещо на світ.
Називалося воно "Моя дружина курка." Було присвячено, як я зрозуміла, молодій Женьчиній дружині, з якою в них там щось було не те. Мало мене це хвилювало, і чого не те й сам сценарій…
Женя вручив мені його урочисто та сяючи вмостився дивитись як я читаю.
Люди хтось читав мульт сценарії? Це кошмар. Якась жалюгідна
думка розмазується з усіх планів камери тисячоразово. І думка, Божеж мій.. Що чоловік і не помітив як його дружина перетворилася на курку, а він на півня. Бо сусід підкинув цей погляд на неї чоловікові.
Мені не сподобалося дуже.
Женя, кажу, мені б твої проблеми...
Ну так ось.
Ігор Ковальов зробив фільм за цим сценарієм. Цей фільм отримав Гран Прі на Фестивалі Фестивалів.
Тобто змагалися найкращі фільми з усього світу, які отримали гран-при в якомусь році, а цей фільм виграв у всіх цих фільмів і увійшов до золотого фонду
світового мистецтва.
І ось ще невелика цитата. «Ігор Ковальов отримував у Оттаві призи за чотири фільми. Два з них - "Молоко" та "Його дружина курка" були удостоєні гран-прі. При цьому фільм "Його дружина курка" взяв окрім головної нагороди приз у категорії "Фільми від 10 до 30 хвилин".
Ігор потім перебрався до Лос Анджелесу, залишив Татарського та їхню студію «Пілот» і навіть з ним, кажуть поїхало багато пілотівців. Він став одним із найдорожчих анімаційних режисерів авторського кіно. Кажуть отримував 20 із чимось тисяч на тиждень. Ну, не знаю я, у нього не питала. Суму уточнити не можу. Нині Ігор, кажуть, викладає у Лондоні.
ось Його фільми.
• Його дружина курка (1990) – режисер
• Соло для Місяця та вовка (1990) – сценарист
• Андрій Свіслоцький (1991) – режисер, сценарист, художник-мультиплікатор
• Ліфт 3 (1991) – режисер, художник-постановник, художник-мультиплікатор
• Птах у вікні (англ. Bird in a Window) (1996, США) – режисер, сценарист, художник-постановник, продюсер
• Нансен, що літає (англ. Flying Nansen) (2000, США) — режисер, сценарист, художник-постановник
• Дика сімейка Торнберрі (The Wild Thornberrys Movie) (2002, США) — додаткове розкадрування
• Громадянин Тоні (англ. Citizen Tony) (2003, США) – режисер
• Ти – тварина (англ. You Animal) (2004, США) – режисер
• Молоко (англ. Milch) (2005, США) – режисер, сценарист, художник-постановник
• Шоу п'яного ворона (The Drinky Crow Show) (2007, серіал, США) - режисер
. До кохання
• Нансен, що літає (англ. Flying Nansen) (2000, США) — режисер, сценарист, художник-постановник
Олександр Татарський не встиг закінчити фільм " Прибуття поїзду". Ігор має плани його доробити.
Ігор та Саша були справжніми друзями. Вони створили Студію "Пілот". Вивчили чудових художників-мультиплікаторів-аніматорів і створили безліч наших улюблених фільмів. Але так склалося, що вони роз'їхалися. По різних країнах.
То була трагедія.
Але є один фільм. Шалено смішний. «На південь від півночі.»
Цей чудовий фільм зробив Андрій Соколов. Один із пілотівців, учень Олександра Татарського. Наприкінці фільму є пісня про дружбу. І коли вона лунає, усім спадає на думку ця історія про прекрасну легендарну дружбу Татарського і Ковальова, яка принесла усім нам стільки радості та щастя.
Подивіться та послухайте. Буде весело та приємно. І подумайте про друзів.
А Женя залишився у Києві та ще багато чого написав. Потім поступив до Сорбони, років у 45..
І ось років 12 тому його не стало. Судини. Сигарети та компот. Не правильна гімнастика для судин.
Євген Федорович Назаренко. Фільмографія.
Автор сценарію та редактор мультфільмів:
. "Моя дружина_курка"
• «Чумацький шлях» (1980, у співавт.)
• «Зворотний бік Місяця» (1984, співавт. з І. Ковальовим)
• «Корисні поради професора Чайникова» (1985):
o «Як обігріти намет»
• «Диковинка» (1987)
• «Твір про дідуся»
• "Пісочний годинник"
• «Біла арена» (1987)
• «Король черепах» (1988)
• «Смерть чиновника»
• «Це що ще таке?!!» (1988)
• «Мозаїка. Інструкція до гри» (1989)
• «Три Паньки» (1989)
• «Три Паньки господарюють» (1990)
• «Горщик-насмешник» (1990)
• «Три Паньки на ярмарку» (1991)
• «Заєць у людях» (1991)
• «Ласкаво просимо» (1993)
• «Пригоди собачки Муві» (1994, співавт.):
o «Муві-няня»
o «Ралі»
• «Козел і Баран» (1994, співавт.)
• Команда DIG. Викрадення століття» (1995, у співавт.)
• «Гидке каченя»
Такі на нашій студії рядові працівники.
