Дякую за увагу. Зламався мій комп разом з усіма… ну, ви зрозуміли. Потім я поїхала зі свого міста. Десь у глибині душі думала, що, можливо, те, що я розповідаю, не так вже це і важливо. Але ж я – один із небагатьох свідків нашого цікавого й талановитого анімаційного життя. Потрібно зберегти ці спогади, ці деталі. Це для нас усіх. А разом нас багато… пам’ятаєте?

Ось і повернулася, бо хочеться знову бути в цьому товаристві.