Привіт, друзі! Як я вже неодноразово згадував, у мене недалеко від дому, прямо за автобусною зупинкою в полі ростуть молодесенькі сосонки і кілька старших. Торік дружина, прогулюючись з дітьми і підтримуючи сімейні традиції в час моєї відсутності, виявила, що там ростуть маслюки і рижики в кількості, щоб навіть можна було замаринувати баночку грибочків за одну вилазку. Цього року вже я, іноді з дітьми, іноді сам регулярно навідуюся туди, щоб перевірити, чи немає там грибочків. Бо ж це займає зовсім мало часу, якщо грибів немає - достатньо десяти хвилин.
Отож минулого тижня я вирішив перевірити чи немає там часом маслючків, не особливо надіючись на їхню присутність, бо ж на той час ще було сухо. Але маслючки були, і не тільки. Ще й купа старих рижиків і більшість червивих, бо ж я там довго не був, не думав що не в лісі буде достатньо вологи для їхнього росту. А вдень ще було достатньо спекотно, щоб вся ранкова роса випаровувалась без сліду. Але все ж якась дрібка вологи в ґрунті була, достатня для росту грибів.
Деякі рижики, навіть обгризені слимаками, все ж були не надто червивими.
В густій сухій траві знайти молоді рижики було нереально, то ж вони повиростали просто до гігантських розмірів. Їх було дуже важко виплутувати з тої трави, бо крихкі краї капелюхів легко ламалися.
Маслючків, хоч і було доволі багато, також чи не більшість були червивими, то ж у відро мало що потрапляло))
Але зрештою на підливку грибів вистачило 😉.