Ну що ж, вчора з дружиною побували на новому фільмі Крістофера Нолана "Опенгеймер" про людину, що керувала командою вчених, причетних до створення першої атомної бомби. Ми не планували вчора похід в кіно, але мали інші, більш прозаїчні справи в місті, але на фільм зібралися подруги дружини і, оскільки діти вдома нас не чекали (дочка в таборі, син в бабусі), то ж нам нічого не заважало піти в кіно. Нічого, крім обставин та жахливої погоди 😄. Але то вже окрема історія)).
Але саме через ці обставини ми запізнилися на хвилин двадцять чи може двадцять п'ять. Але через те, що фільм дуже довгий (три години) та має нелінійну оповідь, це абсолютно не вплинуло на розуміння фільму. Скоріше ми, скажімо так, менше зрозумієте, якщо ви абсолютно далекі від науки і засинали в школі на уроках фізики. Але щедро пересипаний науковими термінами фільм дуже майстерно знятий і має захопливий сюжет. Я ще не бачив настільки напружених, тих, які тримають в напрузі до самого кінця, біографічних драм. Я прихильник Нолана як режисера в цьому фільмі він собі не зрадив, для мене це не найкращий його фільм, бо я прихильник фантастичних стрічок Нолана, таких як "Інтерстеллар" та Початок, але Опенгеймер однозначно кращий за такий же історичний "Дюнкерк".
Хоча одна з подруг дружини зізналася в тому, що десь був момент, що вона задрімала)). Ще раз повторюся, не знаю, як це можливо, хіба на моментах, насичених науковими термінами)).
Я не буду переказувати сюжет фільму, бо всі і так знають про що він, а хто не знаю, може легко загуглити, бо це ж частина історії, то ж особливих спойлерів ви для себе не відкриєте, хоча Нолан майстерно вплів у тканину фільму майже детективний "побічний" сюжет, який розвивається паралельно історії про створення атомної бомби, хоча насправді це відбулося за багато років опісля того. Без цього сюжетного твіста (не такого вже й "вау", але майстерно зробленого) фільм би моментами просідав, а так моя увага постійно була присвячена тригодинній стрічці майже без екшену. Це справді досягнення.
В "Опенгеймері" є багато роздумів про доцільність створення атомної бомби, яку американці розпочали робити з "благих намірів", щоб встигнути першими за нацистів, але коли Німеччина була переможена і без неї, то багато вчених вирішили, що необхідності в цьому вже немає, хоча Японія збиралася воювати до останнього і саме цим мотивували необхідність застосувати ядерну бомбу (дві), щоб зберегти життя американських солдат, яких би також чимало загинуло про десантуванні на Японські острови. Це суперечливий момент, як на мене. Але що точно очевидно, що якби не США першими зробили атомну бомбу, то це б зробив Радянський Союз, то ж гадаю, що вибору не було. Або ж увесь світ би підкорився червоній (насправді імперіалістичній російській) заразі. Тут не відомо чи гірше теоретична ймовірна загибель людства у випадку глобальної війни.
Наслідків застосування атомної бомби у фільмі не показали (чого очікувала моя дружина), бо він насправді не про це. Це фільм про людину, нехай вона і була геніальним вченим, з усіма її недоліками і сумнівами. Опенгеймер не був "божевільним вченим" таким як їх показують у клішованих фільмах, тим, хто здатен знищити світ, але він запустив ланцюгову реакцію, яка може до цього призвести. Або ні. Я сподіваюся, що ні, бо саме зараз Україну атакує держава з найбільшим ядерним арсеналом на планеті із лідером з комплексом меншовартості, із збоченим та кровожерливим населенням, які прагнуть винищити українську націю з лиця Землі. І від застосування ядерної зброї їх стримує лише наявність такої ж зброї (насправді більш технологічно довершеної) в тих же американців.
На жаль, через запізнення на фільм, ми з дружиною не зробили жодного фото біля постера, то довелося щось пошукати в Інтернеті. Взяв постер тут, щоб не ліпити якесь недотичне до теми, але своє фото.