Привіт, друзі! Як завжди я не встигаю за погодою, понароблюю купу фотографій поки гарна погода, коли цвітуть сади, різні весняні квіти, природа прокидається, все таке зелене.. Ну як пройти спокійно повз таку красу? То ж я фотографую, фотографую все як навіжений, все втиснути в один пост не можу, бо це ж буде просто величезна та ще й не структурована колекція фотографій, кому це цікаво? Ці всі світлини потребують вдумливої розповіді, на яку нам усім так бракує часу... Бо робота, сім'я, діти - все потребує дуже багато часу. Я не жаліюся звісно, бо це найкращі турботи, які тільки можуть бути, це радше думки вголос і бажання приділяти більше часу написанню статей тут. Ось виділив собі трохи часу, описати яскраві фото, які я наробив минулого тижня.
Отож, тоді дружина саме садила полуницю. Я думав, що зможу більше допомогти їй, бо ж Максим полюбляв спати надворі у візочку. Але тоді він щось не хотів, то ж довелося його повозити, щоб рівномірне похитування таки його приспало. А прогулювався я вздовж межі нашої ділянки, хотів написати городу, але там вже давно не город, лиш трава скошується два-три рази за літо.
Зверніть увагу на ці берези, величезні дерева виглядають чи не так? А я особисто садив їх десь близько десяти років тому. А враховуючи те, які вони вже високі і те, що я везу у візочку третю дитину, якісь думки про вік і як швидко минає час з'являються у голові...
А це вже я звернув у наш сад, де все цвіте - черешні, вишні, сливи, вже яблуні і груші також почали. Із старого саду вже мало що лишилося, кілька старих дерев, які вже були старими, коли я був малим. А більшість дерев вже посадив мій батько. Старі ще дерева дід садив. То ж цікаво так виходить, ростуть в одному саду дерева, які посадили три покоління однієї родини.
А тепер війна і тривожні думки про ймовірне майбутнє сплітаються з думками про старішання та дорослішання дітей, витісняючи одна одну, борючись, йдучи в атаку і відступаючи перед важливістю іншої... Непросто все це. Я б хотів побачити, як мої сини (та й дочка теж) посадили і свої дерева в нашому саду.. і ще побачити як і вони виросли. Щойно виникло таке бажання, цікаво так, піду його обдумаю, а потім почитаю новини з фронту.
ри