Ха, це все дуже знайомо, колись шукав роботу то потрвапив на таке зборище. Ледве витримав, щоб висидіти ознайомче заняття, а потім пошкодував, що не пішов одразу. Вони ж одразу і акцентують на тому, щоб діставати своїх знайомих і близьких. І дивно, що хтось ще таким займається в країні, де немає впевненості, що прокинешся завтра?
RE: Коли страхування — це не про життя, а про смерть.