Привіт, друзі! Оце в нас хурделиця була! Снігу й ніби небагато по кількості випало, в кінці листопада навіть більше було, але цим снігом так крутив вітер, так його кидав у повітря, що здавалося, що там його дуже багато. Та ще й за рахунок того, що сильний мороз, сніг зовсім не злипався докупи і був наче дрібнесенький білий порошок. Через це вітер ганяв цей "пісок" по усьому подвір'ї, формуючи своєрідні бархани та дюни там, де була хоча якась можливість закріпитися. То ж нічого дивного не було в тому, що такі дюни (хоча і в розрізі) з'явилися за склом наших вікон)) Я скористався можливістю зробити зимові фото, не виходячи надвір 🙂.
Ці зображення засніжених вікон викликали у моїй пам'яті спогади про той час, коли у дитинстві у нас не було пластикових вікон, які були звичайні, дерев'яні, які на зиму доводилося заклеювати. Але навіть цього не було достатньо для ідеальної ізоляції, тому рух теплого і холодного повітря все одно відбувався і коли зв вікном були такі сильні морози як морози, та вікнах з'являлися фантастичні візерунки та неймовірні крижані квіти. Це один з таких спогадів, які і милі, і ностальгічні водночас, але ти не хочеш, щоб вони були реальністю зараз, бо це створює додаткові проблеми, як от більшу втрату тепла і неприємні протяги в оселі.
