Привіт, друзі! Ідея з'їздити по гриби на наші місця в Старосамбірському районі у мене виникла ще минулого тижня, коли у темних, захищених від сонця місцях, не зважаючи на сильну спеку з'явилися маслючки. Я припустив, що у темних смерекових лісах також мало б бути достатньо вологи для росту білих грибів. А після нещодавнього дощу ця впевненість зміцніла, то ж ми з друзями поїхали на гриби.
Ми виїхали з дому о четвертій ранку, то ж не зважаючи на те, що їхати дві години, ми приїхали під ліс ще за темна. Я був попереджений про це заздалегідь, тому взяв свій налобний ліхтарик. Проте він був на батарейки, а діти вдома брали його гратися і розрядили його, а запасних елементів живлення до нього не було. Ліхтарик світив дуже тьмяно, тому не годився для того, щоб освітлювати дорогу в лісі. Один з друзів позичив мені свій потужний налобний ліхтарик з акумулятором, повністю заряджений і це йому я дуже вдячний, бо я вже мав негативний досвід нічної "грибалки" з телефоном, і мені не сподобалося. А з налобним ліхтариком набагато краще - куди ти дивишся, туди і спрямований потужний промінь світла.
Цього разу мені сподобалося набагато більше. Це зовсім інше, ніж з телефоном, бо в тебе вільні руки. Величезну роль також відіграє потужність променя світла, мій ліхтарик видавав дуже сильний промінь, який наче прожектор одразу висвітлював гриби, якщо вони були в точці куди я дивився. Навіть молоденькі білі гриби, які тільки висунули капелюшок із землі, добре було видно, бо вони біліли цятками на темній землі або серед листя.
Проте гарно було видно не тільки білі, але й інші гриби - цілі відьмині кола їжовиків (єжовиків чи може правильно було б казати їжаковиків 😜), невідомих мені жовтих грибів чи оленячих ріжок (рамарії):
Дуже багато повзало по передранковому лісі і карпатських саламандр, одну з яких я і сфотографував:
Червона сироїжка, що росла серед зеленого моху виглядала наче фотомодель на подіумі під софітами:
Червоноголовці теж гарно проглядалися у світлі ліхтарика:
Були і козарики (підберезники):
Хоча найбажанішим об'єктом пошуку були, звісно, білі гриби:
Ми продовжили пошуки і тоді, коли в лісі розвиднілося і ліхтарики стали непотрібні, але це вже зовсім інша історія 🙂.