Всі ми свідомо чи не свідомо передаємо свої хобі дітям і якщо у вас з ними гарні стосунки, то вони переважно приймають ваші вподобання. Я не стверджую, що так має бути, діти не мусять любити, те що й ви, але, оскільки вони завжди (знову ж таки свідомо чи підсвідомо наслідують вашу манеру поведінки та звички) вас бачать, що ви робите, що вам подобається, то приймають це за норму.
Я люблю збирати гриби. Не найгірше хобі, я гадаю😉. Ну, оскільки дітям з різною мірою це цікаво, та я часто беру їх до лісу неподалік на прогулянку, щоб пошукати гриби. Спочатку я робив це лише донечкою, особливо часто ми ішли через ліс, коли я забирав її зі школи два-три роки тому, восени. Вже тоді я їй показував, які гриби збирати, а які ні. Але оскільки Даринка погано запам'ятовує таку інформацію, то для неї кожного разу подібна прогулянка в ліс, як в перший раз - про кожен гриб, який вона побачить, вона питає мене, бо не запам'ятовує їх зовсім. Це, звичайно, краще, ніж брати все без розбору до відра, але коли в лісі повно поганок (за замовчуванням я так називаю пластинчасті гриби, які я не беру, не обов'язково вони отруйні), то важко буває зосередитися на цілі - пошуку їстівних грибів 😄.
Маркіяна цього року я теж почав брати на прогулянки по гриби (я писав про це у декількох постах), але недалеко від дому - або біля наших беріз, або на маслючкове поле за зупинкою. Поки важко сказати, як він запам'ятовуватиме гриби, бо ще маленький.
Другим, кого з дітей я почав брати на гриби, був мій племінник і похресник, якому це заняття дуже подобається. Цього року він демонструє чудові аналітичні навички, запам'ятовуючи всі назви грибів, які я йому показав. Поки що це було небагато видів - парасольки, рядовки, білі, маслюки, печериці (печериці на першому фото ми знайшли прямісінько у нас на подвір'ї 😲). Але він вже навчився не звертати уваги на поганки, що є важливим досягненням.
Тим не менше, шукати гриби їм цікаво обом. Даринці трохи важче зосередитися на пошуку, бо коли вона не знаходить грибів, то дуже швидко втрачає інтерес до їхнього пошуку і їй стає нудно (о, це тема для окремого допису - синдром страшенної нудоти у дітей, і не тому, що їй часто нудить, а тому, що їм часто нудно). Але коли діти знаходять гриби, то дуже щасливі. Так приємно перебувати у той момент поруч 😊.
