Привіт, світ!
Це я, Юля. Зараз знаходжуся трішки дальше, ніж край України. Зустріла в Барселоні все інше - людей, місця, відношення... Мені бракує багато чого того, що мала в Україні, але й отримала чимало.
Проходжу ще ту школу виживання. Здогадуюся цей досвід ще не раз стане у пригоді. І чим більше випробувань, тим стійкішим стаєш. Сила породжується у бою.
Однозначно Бог поряд, бо оберігає та допомагає. Які би труднощі не проходив, але згодом бачиш наскільки обставини приводили до доброго.
Життя - прекрасне 🥰 Не падайте духом, чуєте? Яким поглядом будете дивитися, то й те побачите. У світлі нема темряви.
Поділюся моментом щастя. У мене на днях здійснилася маленька мрія. В черзі до каси перед нами стояв чоловік з маленьким песиком. Собачка рвалася до мене і це без перебільшення. Просто вона знала, що я понад рік хотіла погладити якогось чотирьохлапого. Звісно ж я не втрималася і в один момент рука сама потягнулася до вуханя. О диво, песик не просто дався погладити, а почав мені лизати руку. Для мене це було тоді ще те щастя. Маленький інцидент, а стільки радості приніс 🙃
Отака от я дивачка 😁
Миру усім!
Ваша Ю