Не таємниця те, що всі наші проблеми з дитинства.
Був період, коли думала так: якщо просто забуду ті минулі хвилювання, то вони й перестануть бути важливими. А ще: це ж минуле, а воно нічим на мене вже й не впливає, бо все те відпустила.
Де там?! Виявилося не все так просто.
Лишень, коли мені допомогли (не психологи і не екстрасенси) пройти до подій минулого, прожити їх, пробачити, відпустити, то й тоді прийшла легкість.
Після того аж пригадалися слова пісні "Я не боюсь, я - вільна".
Кожному зичу відчуту ту легкість. Дійсно можна реально відчути "тягар з плеч". І я цьому щиро радію ☺️
Щодо моєї рани, то далі все стабільно. Чекаємо, але й не переживаємо. Ми ж не самі 😇 На щастя у нас є на що опиратися і тому цього тримаємося.
Поступово йдемо до мети!
Дякуємо за те, що з нами. Це надзвичайно важливо!
Ваша Ю.