Hello everyone. This is my first time in this community. I want to share with you a story of the Church of St. Anthony, which located in Rivne — in the town of my childhood. Now this is the Chamber and Organ Music Hall, and one of the architecturally historical heritage of Rivne (Ukraine). I visited this place in January 2022.
Sometimes buildings have the same unfortunate and even tragic fate as people. This is explained by the fact that the cause of such problems is the wrong place chosen by the architect. Maybe there's something in it. The Church of St. Anthony in Rivne is one of those that seemed to be haunted by a curse until it became the Chamber and Organ Music Hall. It happened only 35 years ago.
Інколи будівлі мають таку ж нещасливу, й навіть трагічну долю, як і люди. Це пояснюють тим, що причиною таких негараздів є неправильно обране зодчим місце. Хтозна, можливо у цьому щось є. Бо раніше храми будували не так, як зараз. А виключно за знаними лише обраними для таких робіт людей таємницями. І невдало обране місце завжди давалося взнаки. Храм Святого Антонія в Рівному якраз належить до числа тих, яких наче переслідувало якесь прокляття, допоки він не став Концкртною залою камерної та органної музики місцевої філармонії. А сталося це лише 35 років тому.
Перші згадки про цей храм, власне про його предтечу, сягають ХVI століття. Саме тоді княгиня Острозька — Беата Костелецька — неподалік від місця, де нині височіє в Рівному сучасний храм Музики, звела дерев’яний католицький костел Успіння Пресвятої Діви Марії. Щоправда, він проіснував не довго, і через монголо-татарську навалу був зруйнований. Власне, тодішні орки його спалили.
The first mention of this church, in fact its predecessor, dates back to the 16th century. It was then that the Princess of Ostroh - Beata Kosteletskaya - built a wooden Catholic church of the Assumption of the Blessed Virgin Maria in Rivne. However, it did not last long, and due to the Mongol-Tatar invasion was destroyed. The orcs of that time burned it down.
Відтак на початку XVII століття вже інша княгиня Острозька — Анна Александрова із роду Штембергів — на місці спаленого католицького храму за власні кошти збудувала новий. Але і йому не судилося довго бути духовною оселею вірян, бо на кінець століття і ця дерев’яна будівля занепала. Тому місцева влада вирішила натомість збудувати мурований храм, але при цьому не врахувала заболоченості цієї місцевості. А отже, і втретє збудований храм не встояв. Тож наприкінці XIX століття було вирішено звести новий цегляний Костел Святого Антонія, кошти на будівництво якого виділив тодішній власник міста Рівного — князь Казимир Любомирський.
At the beginning of the 17th century another Princess of Ostroh - Anna Alexandrova of the Stemberg family - built a new one on the site of the burned Catholic church at her own expense. But at the end of the century this wooden building also fell into disrepair. Therefore, the local authorities decided to build a brick temple instead, but did not take into account the wetlands of this area. Consequently, the temple built for the third time did not stand. So, at the end of the XIX century it was decided to build a new brick Сhurch of St. Anthony, the funds for the construction of which was allocated by the owner of the city of Rivne - Prince Casimir Lubomirsky.
Невдовзі, на початку ХХ століття, храм було освячено. Але згодом почалася Перша Світова війна, і, як, це було не прикро, але і цей новий храм зазнав руйнування. Просто якась містична кара. Проте його відремонтували, і як свідчать джерела: "У 1927 році художник Політинський розписав костел поліхромією в модерністичному стилі, а на видовжених готичних вікнах з’явилися кольорові вітражі. Оновлений костел у неоготичному стилі з червоної цегли і з гострими шпилями, які пронизували саме небо, став справжньою окрасою Рівного".
Soon, in the early 20th century, the Church of St. Anthony was consecrated. But in the First World War this new temple was destroyed. Just some mystical punishment. However, it was repaired in 1927.
Оскільки до будування, розвитку і функціонування храму була причетна родина князів Любомирських, то цілком закономірно, що на стінах костелу Cвятого Антонія невдовзі з'явилися епітафії, присвячені померлим членам цієї родини (сам князь Казимир Любомирський помер ще до того, як остаточно було зведено новий храм), а його підземелля стали князівською усипальницею.
Проте так тривало недовго, бо прийшла радянська влада. І храм зазнав небачених знущань. Те, що костел спочатку перетворили на склад, то це ще були "квіточки". Бо потім комуністична нечисть "обезглавила" храм, позбавивши його неоготичних шпилястих веж, і по-варварські розбила на друзки один із найкращих у Східній Європі орган. А ще замалювала на стінах всі епітафії, нещадно знищила вітражі, фрески та крипти.
In the 1950s, the Soviet authorities 'decapitated' the church, stripping it of its neo-Gothic spiers and barbarically smashing one of the best organs in Eastern Europe. The Communists also destroyed stained glass windows, frescoes and crypts.
Достеменно невідомо, куди поділися останки зі склепів. Бо одні очевидці стверджували, що їх перепоховали на Дубенському кладовищі (як таких могил там ніколи не було), інші наполягали, що на власні очі бачили зотлілий прах давніх аристократів, а ще залишки одягу й коштовності під час опису вмісту гробниць з підземель костелу, які потім як сміття кудись вивезли у невідомому напрямку.
А далі був класичний поворот подій, типовий для комуністичної влади. У 60-роки ХХ століття у храмі спочатку відкрили кінотеатр "Хроніка", потім "Глобус", а потім вирішили демонструвати там виключно науково-популярні фільми. Але ні те, ні інше в храмі не прижилося. Тому стали подейкували, а чому б його взагалі не підірвати. І тут зголосилися місцеві музиканти.
The communist authorities already wanted to destroy completely the Church of St. Anthony, but local musicians saved it from such a terrible fate.
Акустика храму була неймовірною, і культурна громада міста наполягла створити на базі нещасного Костелу Святого Антонія Органну залу. Відтак храм зазнав деяких внутрішніх перебудов і часткової зовнішньої реставрації. І вже у 1987 році в стінах костелу відкрилася Зала органної і камерної музики обласної філармонії міста Рівного. Ось так Музика врятувала костел і вдихнула у нього нове життя.
The acoustics of the Church of St. Anthony were excellent, so, the cultural community of the city have insisted on creating an Chamber and Organ Music Hall on the basis of the Church of St. Anthony. As a result, the temple underwent some internal reconstructions and partial external restoration. In 1987 the Chamber and Organ Music Hall of the Regional Philharmonic of Rivne was opened in this church. This is the story how Music saved the Church of St. Anthony and breathed new life into it.
Коли в січні цього року я була в гостях у родичів у Рівному, вкотре відвідала цей Храм Музики. Мене завжди зачаровув його центральний фасад: обидві поневічені квадратні вежі (я весь час домальовую в своїй уяві їхні колишні гострі шпилі), кругла годинникова ніша, яка має напрочуд витончене обрамлення. А ще — декоративна глуха аркада верхнього ярусу, скульптури Муз, баштовий парапет, а також кутові пілястри, які в цілому підкреслюють незрівнянну красу монументальної неоготики.
My attention is always drawn to the central facade of this building: both mutilated square towers (I always paint in my imagination their former sharp spiers), a round clock niche, which has a surprisingly elegant frame. There is you can see a decorative deaf arcade of the upper tier, the sculptures of the Muses, a tower parapet, the corner pilasters — all of them in general emphasize the incomparable beauty of monumental neo-Gothic.
Особливої уваги заслуговує й внутрішній простір Органної зали, з її стрункими й величними восьмигранними колонами з композитними капітелями, типові готичні стрілчасті склепіння, які опускаються на зовнішні стіни своєрідними витонченими вітрилами з вибагливою ліпниною по краях. І дивовижні вітражі. Їхня краса вражає найбільше.
Of particular note is the interior of the Rivne Chamber and Organ Music Hall with its slender and majestic octagonal columns with composite capitals, typical Gothic arrow vaults, which descend to the outer walls with a kind of elegant sails with stucco on the edges. I also love these amazing stained glass windows.
Я неодноразово бувала на концертах в цій музичній Залі. Чула величний орган, виступити камерного оркестру, виконавців вокальної класики. І завжди мене зачаровувала акустика цієї зали. І не залежно від того, чи то був спів, чи гра музичних інструментів, — усе завжди звучало божественно. Віднедавна, коли у Рівненській філармонії змінилося керівництво і на посаду програмного директора прийшла моя подруга, Рівненська Зала камерної та органної музики перетворилася на місцеву культурну Мекку. Її концертна програма подекуди перевершує столичну, і тішить те, що ця цитадель мистецтва набуває нового розквіту.
I have been to concerts in this majestic music hall many times. I have heard a newly built organ, a chamber orchestra, the performers of vocal classics. Every time I am fascinated by the acoustics of this hall. The music in the walls of the former Сhurch of St. Anthony always sounds divine.
Photo information:
Author:
Camera: Redmi 8
Location: Rivne Chamber and Organ Music Hall (before The Church of St. Anthony), Ukraine
Thank you for your attention and for reading me!
Під час підготовки допису були використані джерело 1, джерело 2