Lviv is hard to imagine without the Dominican Cathedral, which is a masterpiece of the Galician capital.
If you go to the roof of the Lviv Chocolate Workshop, then among all the roofs of Lviv, the Dominican Church differs like a mighty oak among other trees in the forest :)
Львів важко уявити без Домініканського собору, який є шедевром галицької столиці.
Якщо вийти на дах Львівської майстерні шоколаду, то серед всіх дахів Львова Домініканський костел відрізняється, як могутній дуб серед інших дерев в лісі :)
This church has seen many secret moments of my life, so coming to Lviv and walking around the city center, I love to come here and see this majestic old friend! Once, many years ago, I found this place and was fascinated by its beauty and the atmosphere of love that I felt from the holy fathers. Since then, I have always come here in moments of joy and sorrow to give glory and ask for help ...
My first heartfelt memories of 2004, when I came here in despair and prayed to the Almighty Father quietly in a corner ... I still remember this place where the Lord heard my prayer ... My son, who was then 16, was caught under the influence of bad company, and I do not know how it would have ended, if not for this moment and I left the problems with my son in the hands of the Lord. And then he met a girl he fell in love with ... And 7 years later in the Dominican Cathedral was the marriage of my son Andrew and Natalia!
I do not know why they chose this temple for spiritual training and the strengthening of their union, but I believe that they were brought here by a loving Father.
Цей храм бачив багато сокровенних моментів мого життя, тому приїзджаючи до Львова і прогулюючись по центру міста, я люблю прийти сюди і провідати цього величного старого друга! Колись, багато років тому, я знайшла це місце і була захоплена його красою і атмосферою любові, яку я відчула від святих отців. З тих пір я завжди приходила сюди в моменти радості та смутку, щоб віддати славу та попросити допомоги...
Мої перші душевні спогади про 2004 рік, коли я прийшла сюди у відчаї і молилася до Всемогутнього Батька тихо в куточку... Я і зараз памятаю це місце, де Господь почув мою молитву... Мій син, якому тоді було 16 років, потрапив під вплив поганого товариства, і я не знаю чим би все закінчилось, якби не цей момент і я віддала проблеми з сином в руки Господа. І тоді він зустрів дівчину, яку полюбив... А через 7 років в Домініканському соборі був шлюб мого сина Андрія і Наталі!
Я не знаю чому вони вибрали цей храм для духовного навчання і скріплення свого союзу, але я вірю що вони були приведені сюди люблячим Батьком.
A bit of history about this church:
In the 16th century, the Dominicans built a stone Gothic cathedral, which became their main residence in the Russian lands. It was a defensive structure that took part in many military riots.
The Gothic church fell from old age in the 40s of the 18th century. In its place in 1749 a new church was built - the Cathedral of the Corpus Christi. The building was designed by engineer Jan de Witte
The construction was supervised first by Martin Urbanek and then by Krzysztof Muradowicz. The construction was financed by Józef Potocki.
The church was completed in 1769. In the future it was restored several times (for example, after a fire in 1778). In 1865 a bell tower was added to the church, and the monastery cells were part of the predecessor's church. Their construction was completed in 1621. It is said that in the cell building in 1707 an alliance agreement was signed between Russia and Poland in the war against Sweden.
Трішки історії про цей костел:
У 16 столітті домініканці звели кам’яний готичний собор, який став головною їхньою резиденцією в руських землях. Це була споруда оборонного типу, яка брала участь у багатьох військових заворушеннях.
Готичний костьол впав від старості у 40-ві роки 18 століття. На його місці у 1749 році заклали новий храм – собор Божого Тіла. Проектував споруду інженер Ян де Вітте
Будівництвом керували спочатку Мартин Урбанек, а потім Кшиштоф Мурадович. Фінансував будівництво Юзеф Потоцький.
Костьол закінчили будувати у 1769 році. В майбутньому його кілька разів реставрували (наприклад, після пожежі у 1778 році). У 1865 році до храму прибудували дзвіницю, а монастирські келії були частиною костьолу попередника. Їх будівництво завершили ще у 1621 році. Кажуть, що у корпусі келій у 1707 році був підписаний союзний договір між Росією та Польщею у війні проти Швеції.
The interior of the church is luxurious. There are many sculptures of international value. Among them are works by Sebastian Fessinger, as well as the tombstone of Countess Dunin-Borkowska ...
Внутрішнє оздоблення костьолу розкішне. Тут збереглося немало скульптур які мають міжнародну цінність. Серед них витвори Себастьяна Фесінгера, а також надгробок графині Дунін-Борковської...
Dominican Cathedral, now the Greek Catholic Church of the Holy Eucharist, located on Museum Square, 1 - a majestic architectural monument of the late Baroque with an original sculptural decoration.
The Dominican monastery on this place was founded in the XIII century at the request of the wife of the Ukrainian prince Lev Danilovich, the Hungarian princess Constance, who was a Catholic and longed for her faith abroad.
During the Soviet era, the Church of the Corpus Christi was closed, and here, as in many other churches in Lviv, a warehouse was set up. The museum had film lecture halls, where lectures on atheistic topics were given and atheistic popular science films were shown.
Since the 1990s, the Dominican Cathedral has become a Greek Catholic church of the Holy Eucharist, especially popular among Lviv's intelligent and nationally conscious youth.
It is interesting that on the map this cathedral is still marked as a museum of religion!
Домініканський собор, тепер греко-католицька церква Святої Євхаристії, розташований на Площі Музейна, 1 – велична архітектурна пам’ятка пізнього бароко з оригінальним скульптурним оздобленням.
Монастир домініканів на цьому місці заснували ще у XIII столітті на прохання дружини українського князя Лева Даниловича, угорської принцеси Констанції, яка була католичкою і на чужині тужила за своєю вірою.
За радянських часів храм Божого Тіла закрили і тут, як у багатьох інших львівських церквах, влаштували склад, а 1970 року відкрили Музей релігії та атеїзму і встановили у середині храму підвішений під куполом маятник Фуко, який своїм відхиленням підтверджував процес обертання Землі. У музеї працював кінолекторій, де читали лекції на атеїстичні теми і демонстрували атеїстичні науково-популярні фільми.
З 90-х років Домініканський собор став греко-католицьким храмом Святої Євхаристії, особливо популярним серед львівської інтелігентної і національно свідомої молоді.
Але цікаво те, що на карті цей собор і сьогодні позначений як музей релігії !
Today, August 19, in Ukraine, Christians celebrate a solemn holiday - the Savior, or the Transfiguration, and I suddenly noticed that I decided to write this post about the Dominican Council just before an important event of my past, which also took place here - the Baptism of my youngest daughter Darina. I searched my old photo archive and found some photos that are dear to my heart. These photos were taken on the stairs in front of the entrance to the Dominican Church. On these photos - I, my husband, little Darynka in my arms, and her godparents.
Сьогодні 19 серпня в Україні християни святкують поважне свято - Спаса, або преображення Господнє і я раптом помітила, що я вирішила написати цей пост про Домініканський собор саме напередодні важливої події мого минулого, яка теж відбулась тут - це Хрещення моєї молодшої доньки Дарини. Я пошукала в своєму старому фото архіві і знайшла кілька фото, які дорогі моєму серцю. Ці фото зроблені на сходах перед входом в Домініканський костел. Я, мій чоловік, на руках маленька Даринка, і поряд її хрещені батьки.
So I come here, as if in my cozy secret house, where every bench and paintings under the dome are familiar. I remember many moments when I stood under this dome and felt the warmth with which I received answers to my prayers ...
I had the pleasure to tell you about this special majestic place in my Lviv. I hope you enjoyed it. Thank you for your visit.
Отож я заходжу сюди, наче в мій затишний таємний дім, де кожна лавка та розписи під куполом знайомі. Я памятаю багато моментів, коли я стояла під цим куполом і відчувала тепло, з допомогою якого отримувала відповіді на свої молитви...
Я мала задоволення розповісти вам про це особливе величне місце в моєму Львові. Сподіваюсь вам сподобалось. Дякую за ваш візит.