З минулої п’ятниці по середу ми з дядьком здійснили майже тижневу експедицію до Деснянсько-Старогутського національного природного парку. Це була неймовірна експедиція і дивовижний досвід життя в дикій природі. Ми були на базі 'Боровичанка', що належить до національного парку, вона знаходиться за 5 км від села Боровичі на півночі Сумської області. Це дуже віддалена від населених пунктів база, розташована посеред лісу. Цивілізація була дуже далеко. Вийти в Інтернет було навіть майже неможливо, оскільки він був повністю відсутній, можна було зловити дуже слабкий сигнал біля річки, яка була в 1,5 км від бази, і тоді цього Інтернету ледве вистачало, щоб завантажити месенджер.
From last Friday to Wednesday, Uncle and I made an almost week-long expedition to the Desnyansko-Starogutsky National Nature Park. It was an incredible expedition and an amazing experience of living in the wild. We were at the base "Borovichanka" belonging to the national park, it is located 5 km from the village of Borovichi in the north of Sumy region. This is a very remote base from the settlements, located in the middle of the forest. Civilization was very far away. It was even almost impossible to access the Internet because it was completely absent, it was possible to catch a very weak signal near the river, which was 1.5 km from the base, and then this Internet was hardly enough to download the messenger.
Я ніколи не був так далеко від цивілізації. Тут справжнє відчуття дикої природи, атмосфера нереальна, її важко передати словами. На десятки кілометрів розкинулися соснові ліси з домішкою дубів і берез, заболочені луки, річки й озера.
Дикі тварини вночі постійно гуляли в кущах біля бази, шелест у кущах майже не вщухав до світанку. Швидше за все, серед них був і вовк.
I have never been so far from civilization. There is a real feeling of wildlife, the atmosphere is unreal, it is difficult to convey in words. Pine forests with an admixture of oaks and birches, swampy meadows, rivers and lakes are spread for tens of kilometers.
Wild animals were constantly walking in the bushes near the base at night, the rustling in the bushes almost did not subside until dawn. Most likely there was a wolf among them.
Також я дізнався про зовсім новий вид кровосисної комахи, якого раніше ніколи не бачив, кровосисного оленя або, як його ще називають, оленячу вошу. Це комаха, схожа на кліща або павука з крилами. Воно стрибає на вас, коли ви проходите повз кущі чи дерева і відразу лізе вам на голову чи шию, рухаючись дуже швидко і спритно, також дуже живуче, дуже важко відчепити навіть неприсмоктану комаху (просто так потиснути руку не вийде, потрібно просто зловити її пальці).
Також було неймовірно багато грибів. На території лісгоспу, що прилягає до національного парку, мені вдалося за відносно короткий час зібрати цілий мішок грибів.
I also learned a completely new species of blood-sucking insect that I had never seen before, a blood-sucking deer or, as it is also called, a deer louse. It is an insect that looks like a tick or a spider with wings. It jumps on you when you pass by bushes or trees and immediately climbs on your head or neck, moving very quickly and agilely, also very tenacious, it is very difficult to unhook even an unsucked insect (just so shake your hand will not work, you just need to catch her fingers).
There were also an incredible number of mushrooms. On the territory of the leshoz adjacent to the national park, I managed to collect a whole bag of mushrooms in a relatively short period of time.