Hi friends! Today my heart is sad again due to various bad news from the war.
Since the beginning of the war, many animals have been brought to my region from dangerous places in Ukraine. Subsequently, they are often taken abroad and are looking for families there, I once wrote about it. But it's a pity that our people (those who are now in relative peace) have not become wiser and kinder... In addition to refugee animals, volunteers are forced to help animals thrown away by local residents. Sterilization is considered evil in my country, but throwing away kittens is not evil:( There are a lot of sad stories lately, but I don't want to get depressed and spoil your mood. So today there will be one sad and one funny story.
Привіт, друзі! Сьогодні моє серце знову сумує через різні погані новини з війни. Давно я живучи у своєму глухому селі не читала новин, а тепер розумію, що у нас тут суцільний день Бабака. Нові смерті, пожежі, обстріли... Але це щодня повторюється...
З початком війни у мій регіон привозять чимало тварин з небезпечних точок України. Згодом їх часто вивозять за кордон і шукають там родини, колись я про це писала. Але як жаль, що наші люди (ті які зараз у відносному спокої) не стали мудрішими та добрішими... Окрім тварин-біженців волонтери змушені допомагати звірятам, яких викинули місцеві жителі. Стерилізація у моїй країні вважається злом, а викидати кошенят — це не зло... Останнім часом багато сумних історій, але я не хочу впасти в депресію і зіпсувати вам настрій. Отож буде нині одна сумна і одна весела історія.
In May, I moved to the village and a cat came to me, which used to visit sometimes. The cat ate actively, basked in the sun in my yard, and then went somewhere, probably to her house. Eventually, she learned to climb into my cats' small window and spent the night in my house.
But over time, her appetite worsened, and her breathing became difficult. I noticed that the cat was not young, because several teeth were missing. Her condition fluctuated, sometimes better and sometimes worse. I missed an important point... We went to the vetclinic in the nearest district center, 30 km away. Yes, it's not far, but I'm afraid to drive. It was hot then, I turned on the air conditioner in the car.
The diagnosis was hard pneumonia. The cat were prescribed antibiotic injections. In the evening she got better, and the next day she died. I was going to give her another injection. Now, of course, I blame myself for not taking her to the clinic a few days sooner. Maybe it would help, maybe not... Orange lived a long life, but I still cry because of this story. By the way, I also got very sick after her death, it was something like sinusitis.
У травні я переселилась в село і до мене прибилась кішка, яка раніше іноді заходила в гості. Кішка активно їла, грілась на сонечку у дворі, а потім кудись йшла, мабуть до свого дому. Згодом вона навчилася залазити у маленьке віконце моїх котів і ночувала у хаті. Я ж цим змирилася:))) Та з часом апетит у неї погіршився, а дихання стало важким. Я помітила, що киця немолода, бо в неї були відсутні кілька зубів. Її стан коливався, іноді було краще, а іноді гірше. Оце і збило мене з пантелику. Я проґавила важливий момент... Ми поїхали з кицею у клініку в ближчий райцентр. Тоді було спекотно, я вмикала кондиціонер у машині. Але виходу не було. Діагноз — сильне запалення легень, як я і підозрювала. Киці виписали уколи антибіотика. Ввечері їй стало краще, вони з апетитом поїла, а на наступний день вона померла. Я саме йшла робити їй черговий укол... Тепер я звісно виню себе, що не повезла її в клініку на кілька днів швидше. Може б це допомогло, а може й ні... Рижа прожила мабуть довге життя, але я досі плачу через цю історію. До речі і я сильно захворіла після її смерті, це було щось схоже на гайморит. У свою подорож за кордон я поїхала дуже хворою.
And now a fun story. I once wrote about the cool cat guy Kuzya, who was probably thrown out on the street or got lost. Kuzya wanted to eat and was catching pigeons until my friend, a zoo volunteer, "hunted him":)))
I placed the baby with a distant acquaintance woman in a nearby town and I was very happy, but it was premature. Unfortunately, that woman's husband, who had been ill for a long time, died in those very days. And the cat, which was supposed to live in the kitchen, escaped into the street. And it didn't want to go back... Instead of telling about it and asking for help, the ownerness started lying, ignoring messages, being rude. Maybe the cat got under the car or disappeared somewhere? This was said by one of my inner voices, and the other assumed that the black miracle had escaped and was hiding somewhere. This cat is not wild, but it needs a special approach and caress.
А тепер весела історія. Я колись писала про класного пацана Кузю, якого мабуть викинули на вулицю або він загубився. Кузя хотів їсти і ловив голубів, доки його не вполювала моя подруга волонтерка:))) Я прилаштувала малого одній далекій знайомій у сусіднє містечко і дуже раділа, але це було передчасно. На жаль у тієї жінки помер чоловік, з давно хворів. І котик, що по плану мав жити на кухні, втік на вулицю. (Пані живе у приватному домі). А назад йти не хотів... Замість того, щоб сказати про це і попросити про допомогу власниця почала брехати, ігнорувати повідомлення, хамити. Може кіт потрапив під машину або кудись зник??? Це казав один мій внутрішній голос, а інший припускав, що чорне чудо втекло і десь ховається. Цей котик не дикун, але до нього потрібний особливий підхід, ласка і почуття гумору!
I wrote about this situation on Hive and it felt easier. And on the same day I learned the truth. One friend said that he saw our ward in the center of the town, and my cousin later sent a photo and I recognized Kuzya. Hooray! And even later, my aunt, who knows the ownerness well, called me and said that the cat had run away and was afraid to go back to the new home. But he seems to come to the doorstep at night to eat. Where does he spend the night??? The nights were still cold then, and the cat was shaved due to problems with its fur.
Я написала про цю ситуацію сюди і стало легше на душі. І у той же день (це було більше місяця тому) я дізналася правду. Один друг сказав, що бачив нашого підопічного у центрі містечка, а мій кузен згодом прислав фото і я впізнала Кузю. Яка я була радісна! А ще пізніше подзвонила моя тітка, яка добре знає горе-власницю і розповіла, що котик втік і боїться заходити до будинку назад. Але начебто приходить вночі на поріг їсти. Де він ночує??? Ночі тоді були ще холодні, кіт був побритий через проблеми з шерстю.
So, I went looking for this bald handsome guy:) One evening I got caught in a terrible rain and of course I couldn't find anyone, and another time Kuzya immediately ran to my call and I lured him by feed into a portable bag. Now Kuzya lives in my city apartment and is looked after by my roommates. By the way, during my trip to Poland, Kuzya escaped through the window to the street and when I returned home from the trip, I tried to remove him from a tall tree at night!!! I managed to do it just before 11:00 p.m. (I would like to remind you that because of the war, we have a curfew at night and you can't walk on the street).
Отож, я пішла шукати цього лисого красеня:) В один вечір я потрапила в страшний дощ і звісно нікого не знайшла, а іншого разу Кузя одразу прибіг на мій поклик і я заманила його на корм у переносну сумку. Тепер Кузя живе у моїй міській квартирі і за ним доглядають мої квартиранти. До речі, під час моєї подорожі до Польщі, Кузя втік через вікно на вулицю в місті і повернувшись додому з мандрівки я вночі намагалася зняти його з високого дерева!!! Мені це вдалося буквально перед 23.00 (нагадаю що через війну в нас вночі є комендантська година і ходити по вулиці не можна) Отаке чорне чудо.
Моя подруга що живе зараз у моїй міській квартирі теж має кота Пірата. Кузя і Пірат спочатку сварилися, а тепер граються, бігають і часом сплять разом. Шерсть у Кузі помало відростає, вона м'яка як оксамит і така ніжна. За характером це вічна дитина. Грайливий, веселий і ніжний, а часом може трішки кусатись... Тепер я зможу віддати супер-кота лише супер-людині!!!
А тим часом почалась ще одна історія з виловлювання дикуна. Але про це іншим разом!
My friend who now lives in my city apartment also has a cat Pirate. Kuzya and Pirate first quarreled, but now they play, run and sometimes sleep together. Kuza's fur grows, it is soft like velvet and so gentle. By nature, it is an eternal child. Playful, funny and gentle, and sometimes he can bite a little... Now I can only give a super cat to a super person!!!
😺😺😺😺😺😺😺😺😺
Meanwhile, another story about catching a savage began. But about that another time!