Привіт, друзі!
Як швидко пролетіли два місяці осені. Залишився суворий листопад. Я помало готуюсь до переселення зі села в місто і подумки дякую за все цій щедрій і сонячній осені! Ці світлини були зроблені десь у середині жовтня під час моїх дорогоцінних прогулянок.
Я склала їх в альбом "Миті осені" і сьогодні хочу поділитися з вами! Принагідно в голові виникли деякі думки і це теж добре:)
Я дякую Богу, Всесвіту і природі за дійсно сонячну і теплу погоду. Вже другий рік поспіль я живу у селі і насолоджуюсь хорошою осінньою погодою. Це реально круто, адже висока вологість погано на мене впливає.
Я рада, що цього сезону здійснила чимало гарних прогулянок і привела в порядок свої думки та наситилась спокоєм.
Я рада, що сили мої зміцніли, я навчилася давати собі раду і не боятись труднощів. Ну принаймні я рухаюсь у цьому напрямку. Дякую за те, що здійснила деякі задуми, наприклад ремонт у моїй кімнаті. Раніше це виглядало космосом:) Попереду ще дуже багато різної роботи, але у мене є хороший рецепт: усе робити повільними маленькими кроками.
Я радію, що врешті хочу організовувати якісь цікаві творчі вечори і спілкуватися з людьми! Що не боюсь соціуму і вірю у краще. Моє майбутнє досі виглядає розмитим і непевним, але довгими зимовими вечорами я намалюю його більш конкретно.
Колись я писала, ще є людиною без мрій. Насправді моя мрія це подорожувати якомога більше! Просто раніше я вважала її несерйозною. Ну, мандри це ж відпочинок... Всі люди роблять щось "серйозне", а потім відпочивають, подорожуючи. Якщо я мрію лише про мандри, то я лінива людина. Ось так я колись думала. Але тепер мене начебто попустило:)
Ну... Цю тему розвину у майбутніх дописах.
Дякую, осене! Дякую всім читачам, а особливо тим, які не думають довго і щедро тиснуть "upvote". Па-па:)
See you 🤗