Аж до ХХ століття місто щорічно страждало від повеней. Центр Катеринослава перетворювався на Венецію, а біля нинішнього театру Шевченка плавали човни. При цьому взимку місто сильно засипало снігом. Щорічно тільки залізниця витрачала 15 тисяч рублів на очистку шляхів, а поїздам дозволялося спізнюватися на 12 годин! Місто жодного разу так і не змогло підготуватися до повені, тому люди самостійно рятували своє майно на човнах або просили знайомих. Все закінчилося завдяки будівництву ДніпроГЕС в 1932 році.
Сьогодні дніпрянин, як і раніше, не дивується тому, що вузи не можуть підготуватися до опалювального сезону, ремонт Нового моста затягується на півроку, а на припаркований в "кишені" автомобіль може впасти будинок. Він стійко переносить всі тяготи і злидні і намагається самостійно зробити своє життя кращим.