Solo hike on April 14-15. Part 4: crocuses.

Be sure to click on the image to view full screen!

EN: This is a continuation of the story about hike to the Kukul. For those who are interested: Part 1, Part 2, Part 3	UA: Це продовження розповіді про похід на Кукул. Для тих, кому цікаво: Частина 1, Частина 2, Частина 3
I approached the ridge and again walked away from the route in search of a bunker. It is located not far from the route and I easily found it. Unfortunately, I did not find a large entrance, and I did not want to climb through small windows.	Я підходив до хребту і знову відійшов від маршруту в пошуках бункера. Він розташований недалеко від маршруту і я з легкістю його знайшов. На жаль, я не знайшов великого входу, а лізти через маленькі вікна не хотілося.

Above it lay a snow that melted and dripped. It was necessary to make a decision: to climb and then wash clothes (replaceable for such underground descents, I did not have) or leave the next time.

Зверху ще лежав сніг, що танув і капав. Треба було приймати рішення: лізти і потім прати одяг (змінної для таких підземних вилазок у мене не було) або залишити на наступний раз.

I plan to return here with my friends and so I decided to leave the study of the inside for the next time. This time I took a picture of what was visible from the windows. By the way, it is seen how even during the war, people did not just build, they built beautifully!

Я планую ще сюди повернутися з друзями і тому вирішив залишити вивчення внутрішньої частини на наступний раз. На цей раз я сфотографував те, що було видно з вікон. До речі, видно як навіть під час війни, люди не просто будували, вони будували красиво!

Leaving the inside for later I went on with and soon began a site where the snow had not yet melted. According to my observations, everything that was above 1500 meters remained covered with snow.	Залишивши внутрішню частину на потім я пішов далі і незабаром почалась ділянка, де ще не розтанув сніг. За моїми спостереженнями все, що було вище 1500 метрів залишалося покрите снігом.
Ahead was the valley of Labeska. Approaching I found some beautiful crocuses.	Попереду була полонина Лаб’єска. Наближаючись я знайшов кілька гарних крокусів.

Then more ... more ... and more!

Потім ще ... ще ... і ще більше!

I started photographing them from all sides. After the gray forest, these spring flowers looked very beautiful.	Я почав їх фотографувати з усіх боків. Після сірого лісу ці весняні квіти виглядали дуже красиво.
I got up even higher and saw more crocuses ... And I started to shoot them again, because they were even more beautiful ...	Я піднявся ще вище і побачив ще більше крокусів... І знову почав їх знімати, тому що вони були ще красивіше ...

When I was in the valleys - I was shocked by the number of crocuses! These were great crocus rugs. It seemed that they captivated everything!

Коли я опинився на полонині - я був шокований кількістю крокусів! Це були великі килими з крокусів. Здавалося, що вони заполонили все!

And again I could not stop ... The shutter of the camera worked without stopping.

І знову я не міг зупиниться ... Затвор апарату клацав без зупинки.

I decided to stop and have lunch in this valley. During lunch, I took pictures of crocus, who fought his way through a piece of old carpet.

Я вирішив зупиниться і пообідати на цій полонині. Під час обіду я помітив крокус, який пробився через шматок старого килима.

After dinner, I again, as if for the first time I took a picture of crocuses and went on.

Після обіду я ще раз, як ніби в перший раз сфотографував крокуси і пішов далі.

Then I had to put on shoe covers, because the snow was deep, and my feet fell knee-deep in the snow.

Тут довелося вже надіти бахіли, тому що сніг був глибоким, а ноги провалювалися по коліна в сніг.

I went to the ridge Kukul and then I met Chornohora. She was always gorgeous! In the air there was a "haze", but it is not only in the freezing winter. And there's nothing to complain about. In general, the weather was good.

Я вийшов на хребет Кукул і тут мене зустріла Чорногора! Вона як завжди була чудова! В повітрі був «серпанок», але його немає тільки у морозну зиму. І тут нічого скаржитися. Загалом погода була гарною.

I could go down a bit and stop at the valley Kukul. But so does most tourists and there is always crowded.	Я міг би трохи спуститися і зупиниться на полонині Кукул. Але так робить більшість туристів і там завжди багатолюдно.
And since it was still a solo trip, I went further along the ridge to the Zakukul valley.	І оскільки це все ж був соло похід, я пішов далі по хребту до полонини Закукул.
On the way, I met several more tourists, but nobody was going to Zakukul valley. I was neither against nor for a company. I like to retire with nature, but I'm not against a pleasant company.	По дорозі я зустрів ще кілька туристів, але на полонину Закукул ніхто не збирався. Я не був ні проти, ні за компанію. Мені подобається усамітнитися з природою, але я не проти приємній компанії.

I will not bother you with a long story and leave a part of the story for the next time.	Не буду утомлювати довгою розповіддю і залишити частину історії на наступний раз.
to be continued...	далі буде...

All photos were taken by me.

Всі фотографії зроблені мною.

Camera	Nikon D3100
Lens	AF-S DX VR Zoom-Nikkor 18-55mm f/3.5-5.6G
Location	Kukul, Ukraine

P.S. I thank everyone who is interested and who reads my posts for attention. If you have questions or want to discuss something, write comments. Thank you!

P.S. Я дякую всім, кому цікаві і хто читає мої пости за увагу. Якщо у вас є питання або ви хочете щось обговорити - пишіть коментарі. Дякую!