wild Yavirnyk (part one: gray tones)

Be sure to click on the image to view full screen!

EN: wild Yavirnyk (part one: gray tones)	UA: дикий Явірник (частина перша: сірі тони)
This solo hike took place on March 19-20, 2016. At home the snow had already melted, but in the mountains the snow was still standing and when I was just starting - fresh snow began.	Цей соло-похід відбувся 19-20 березня 2016 року. Вдома сніг вже розтанув, а в горах - ще стояв, і коли я тільки стартував знов пішов свіжий.

I started the route in the village of Dora, when it was still dark.	Почав маршрут в селі Дора, коли було ще темно.
Nobody, anywhere did not hurry, only the snow calmly fell. There was no wind and I was very happy that I would have time to go on a winter hike, because it was the end of March and everyone was tuned for the spring.	Ніхто, нікуди не поспішав, тільки сніг спокійно падав. Вітру не було і я дуже радів, що ще встигну в зимовий похід, тому-що був кінець березня і всі налаштувались на весну.

I quickly walked away from civilization in the forest. Here in the forest everything was more interesting, albeit in gray tones.

Я досить швидко пішов від цивілізації в ліс. Тут в лісі все було цікавіше, хоч і в сірих тонах.

The first interesting stop was the "White Stone". This is a local geological sight.	Першою цікавою зупинкою був "Білий камінь". Це місцева геологічна пам'ятка.
The rock looks very beautiful (if there were no inscriptions left on it by the "aborigines")!	Скала виглядає дуже красиво, якщо б не було написів, залишених на ній "аборигенами".

I walked around on all sides and climbed to the top of the cliff. I photographed from the camera angle, where there were fewer inscriptions and thought how good it would be if the eraser from Photoshop also worked in life!	Я обійшов з усіх боків і заліз на верх скелі. Сфотографував з ракурсу, де було менше написів і подумав, як би було добре, якщо ластик з Фотошопа також працював і в житті!
I met a small blockage of forest further on the road. I had to jump on the deck with a heavy backpack, although this route has so far been marked as a bicycle!	Я зустрів невеликий завал лісу далі на шляху. Мені довелося пострибати по колодах з важким рюкзаком, хоча цей маршрут поки був відзначений як велосипедний!

Next, I first saw the pumpjack for oil production in the Ukrainian Carpathians.	Далі я вперше побачив верстати-качалки для видобутку нафти в українських Карпатах.
They stood motionlessly unattended. I approached, examined them and thought that it would be better if they worked... But perhaps in this area the oil ended... :-)	Вони нерухомо стояли без нагляду. Я підійшов, розглянув їх і подумав, що краще б було якщо вони працювали... Але, можливо, в цьому районі нафта закінчилася... :-)

The sky was still tight, but the spruce looked good even in such a gloomy weather, and the air... the air smelled of freedom!	Небо було все ще затягнуте, але смерека добре виглядала навіть при такій похмурій погоді, а повітря... в повітрі був дух свободи!
Then I reached the valley Lazok, where for the first time in the sky appeared clearings, although the snow was still coming.	Далі я дійшов до полонини Лазок, де вперше в небі з'явилися прояснення, хоча сніг все ще йшов.

Top Syniachka was my next goal. Then I could not resist and did selfie. The photo conveys the mood. Someone will think: "wanders alone in the mountains and rejoices...". Exactly! Although I was absolutely alone and the weather was "gray", my mood was excellent.

Вершина Синячка було моєю наступною метою. Тут я не втримався і зробив cелфі. Фотографія передає настрій. Хтось подумає: "бродить один в горах і радіє...". Саме так! Хоч я був абсолютно самотній і погода була "сірою", настрій у мене було відмінним.

A pleasant surprise was waiting for me on mountain valley Shchivka! Then I found an almost new hut that was not marked on the map.	На полонині Щівка мене чекав приємний сюрприз! Тут я знайшов майже нову колибу, яка не була відзначена на мапі.
I decided to use the hut and have lunch. Moreover, near a murmured spring.	Я вирішив скористатися колибою і пообідати. Тим більше, що недалеко дзюрчав джерело.

After dinner, the mood rose even higher, because the sky became even clearer. The sun began to illuminate beautiful landscapes in different directions.

Після обіду настрій піднявся ще вище, тому-що небо стало ще більше прояснюватися. Сонце стало освітлювати красиві пейзажі в різні боки.

I left the mountain valley Shchyvka behind, went down and crossed the pass of Pereslop and climbed to the mountain valley Bukovets. In Ukrainian, the mountain valley is called "polonyna". In the future I will write abbreviated "pol."	Я залишив полонину Щівка позаду, спустився і перейшов перевал Переслоп і піднявся на полонину Буковець.
In the photo, we can first see the Bukoveci pol. from the Shchivka pol., and then vice versa. Two hundred meters down is light and heavy to up.	На фото видно спочатку полонину Буковець з полонини Щівка, а потім навпаки. Легкі двісті метрів вниз і важкі - вгору.

On this first part came to an end. It ended, because then everything was no longer gray. And the day was coming to an end.	На цьому перша частина підійшла до кінця. Вона завершилася, тому-що далі все було вже не сірим. Та й день добігав кінця.
The most interesting and bright, unforgettable sensations and events were waiting for me ahead.	Найцікавіше і яскраве, незабутні відчуття і події мене чекали попереду.
To be continued...	Далі буде...
P.S. The track will be in the next part.	P.S. Трек буде в наступній частині.