-------------------------------------UA-------------------------------------------
Минає вже майже три роки, відколи я востаннє поділився чимось захоплюючим. Хоча фотографії продовжували з’являтися на моїй стрічці, більшість з них були без слів, наче мовчазні свідки моїх пригод.
Повернення до ведення блогу виявилося справжнім викликом. Здається, слова втекли десь далеко. Бажання писати існує, але тут накладається на мене важкий багаж тривоги, апатії та перманентного розсіювання думок. А соціальні мережі, як Facebook, Instagram і TikTok, на додачу стали джерелом дратівливості, заважаючи мені поринути у написання чогось. Усе це разом так ускладнює пошук стимулу щось писати.
Безумовно, можна піддатися цьому всьому, і рано чи пізно воно поглине тебе цілком. А наслідки зазвичай не бувають найкращими.
Свій перший блог я запустив у 2017 році, всього через рік після повернення з АТО. У ті часи блог і біг на довгі дистанції допомагали мені поступово повертатися до мирного життя, наповнюючи його яскравими моментами і новими враженнями. Мій блог здебільшого обертався навколо цього захоплення, розкриваючи світ бігу в усіх його відтінках. Проте за ці три роки він втратив активність і залишився забутим. Біг все ще залишається для мене справою цікавою, і я час від часу повертаюсь до нього, але з часом я більше полюбив спортзал, де тренування приносять нові виклики і можливості.
Останнім часом можливість бігати була досить обмеженою, тож, щоб хоч трішки відволіктись від буденності природи та реалій Донбасу, я поглибився у світ книг. Читання стало моєю віддушиною у вільний час. Тепер, повернувшись, я вирішив зосередитись саме на цьому захопленні і створити блог, який буде присвячений моїм читацьким пригодам. Це місце, де я зможу ділитися своїми думками про прочитані твори і, можливо, надихнути інших приєднатися до цієї книжкової подорожі.
У мене було досить часу, щоб поміркувати про наступні кроки, коли черговий раз зникне піксель. І, що цікаво, відповідь кожного разу залишалася незмінною: я мріяв про відкриття власного бізнесу. У цьому контексті можу провести маленьку паралель — чому ця ідея стала для мене настільки значущою. Роздуми про можливості та перспективи стали моїм справжнім стимулом, який підштовхнув до реалізації цієї мрії.
У цьому контексті я можу провести цікаву паралель між своїм досвідом в АТО і повномасштабною війною. Під час АТО я практично не звертався по допомогу до волонтерів; єдиним волонтерським ресурсом, яким я користувався, була аптечка. Усе інше було забезпечено державою або куплене за власні кошти. Що стосується повномасштабної війни, то на початку я також намагався обійтись без волонтерської допомоги. Багато речей залишилося з ATO, а те, чого не вистачало, надала держава або я докупив сам. Однак, з листопада 2022 року, коли я перевівся в танкову бригаду, ситуація змінилася. Тоді я зрозумів, наскільки цінною була волонтерська допомога, особливо в умовах термінових, нагальних потреб. Вона стала справжнім рятівником у вирішенні критичних проблем.
Мій досвід роботи з волонтерами став значно вдалим завдяки моєму троюрідному брату, який проявив себе в цій ролі. Завдяки йому всі мої запити щодо обладнання швидко реалізовувалися, і я безмежно йому вдячний за це. Цей досвід навчив мене важливій істині: якщо ти хочеш, щоб усе працювало бездоганно, як годинник, і не зіштовхуватись із проблемами, важливо мати надійного волонтера, готового швидко реагувати на твої потреби. А ще краще – мати власний бізнес, який може забезпечити цю функцію. Таким чином, можна уникнути тих "грубих рішень", з якими часто стикаються в армії.
Під час служби в лавах Збройних сил України я почав активно замислюватися над відкриттям власного бізнесу. Чому б не знайти таку справу, яка б мені цікавою та захоплюючою? Я обмірковував різні варіанти — від створення оригінальних хендмейд виробів до торгівлі найрізноманітнішими товарами.
Врешті-решт, я вирішив зосередитися на продажу книг. Це рішення з’явилося природно, адже останнім часом я з великою цікавістю занурювався у світ літератури. Я навіть розробив невелику концепцію для свого бізнесу, в якій книги займають центральне місце. І з кожним новим прочитаним твором моє захоплення літературою лише зростало!
Звісно, існує ще одна вагома причина, чому я обрав продовжувати свій шлях у бізнесі. Я абсолютно впевнений, що рано чи пізно знову стану частиною Збройних сил України. Пам’ятаю, як у 2016 році думав, що вже не повернусь до армії, але життя завжди вносить свої корективи. Тому нехтувати цією можливістю не можна – потрібно підготуватись максимально ефективно. Незалежно від моїх бажань або чи призначений я для служби, прийде момент, коли я знову опинюся серед військових. Саме тому, аби уникнути майбутніх труднощів з забезпеченням і бути більш незалежним вирішив створити інтернет-книгарню.
---------------------------------------EN-------------------------------------------
It’s been almost three years since I last shared something exciting. While the photos continued appearing on my feed, most were wordless, like silent witnesses to my adventures.
Getting back into blogging has been a real challenge. Words seem to have fled somewhere far away. The desire to write is there, but I am burdened with a heavy burden of anxiety, apathy, and constant distraction. Social media like Facebook, Instagram, and TikTok have become a source of irritation, preventing me from getting into writing. All of this together makes it difficult to find the motivation to write.
Of course, you can give in to all this, and sooner or later it will absorb you completely. And the consequences are usually not the best.
I launched my first blog in 2017, just a year after returning from the ATO. At that time, the blog and long-distance running helped me gradually return to a peaceful life, filling it with bright moments and new impressions. My blog mostly revolved around this hobby, revealing the world of running in all its shades. However, over these three years, it lost activity and remained forgotten. Running remains an interesting thing for me, and I return to it from time to time, but over time I have grown to love the gym more, where training brings new challenges and opportunities.
Recently, the opportunity to run has been quite limited, so to distract myself from the mundane nature and realities of Donbas, I delved into the world of books. Reading has become my outlet in my free time. Now, having returned, I decided to focus on this passion and create a blog that will be dedicated to my reading adventures. This is a place where I can share my thoughts on the works I have read and, perhaps, inspire others to join this book journey.
I had enough time to think about the next steps when the pixel disappeared again. And interestingly, the answer remained the same every time: I dreamed of opening my own business. In this context, I can draw a small parallel - why this idea became so meaningful for me. Thinking about the possibilities and prospects became my real incentive, which pushed me to realize this dream.
In this context, I can draw an interesting parallel between my experience in the ATO and a full-scale war. During the ATO, I practically did not turn to volunteers for help; the only volunteer resource I used was a first-aid kit. Everything else was provided by the state or purchased at my own expense. As for the full-scale war, at the beginning, I also tried to do without volunteer help. Many things remained from the ATO, and what was missing was provided by the state or I bought myself. However, since November 2022, when I was transferred to a tank brigade, the situation has changed. Then I realized how valuable volunteer help was, especially in conditions of urgent, urgent needs. It became a real lifesaver in solving critical problems.
My experience with volunteers was greatly enhanced by my cousin, who excelled in this role. Thanks to him, all my requests for equipment were quickly implemented, and I am infinitely grateful to him for that. This experience taught me an important truth: if you want everything to work flawlessly, like a clock, and not encounter problems, it is important to have a reliable volunteer ready to respond quickly to your needs. And even better – to have your own business that can provide this function. This way, you can avoid those "rough decisions" that are often encountered in the army.
While serving in the Armed Forces of Ukraine, I began to actively think about opening my own business. Why not find a job that would be interesting and exciting for me? I considered various options — from creating original handmade products to trading in a wide variety of goods.
Eventually, I decided to focus on selling books. This decision came naturally, as I had been delving into the world of literature with great interest lately. I even developed a small concept for my business, in which books took center stage. And with each new work I read, my passion for literature only grew!
Of course, there is another good reason why I chose to continue my path in business. I am sure that sooner or later I will become part of the Armed Forces of Ukraine again. I remember thinking in 2016 that I would not return to the army, but life always makes its adjustments. Therefore, this opportunity cannot be neglected - you need to prepare as effectively as possible. Regardless of my desires, the moment will come when I will find myself in the military again. That is why, to avoid future difficulties with provision and to be more independent, I decided to create an online bookstore.