Вітаю.
Близько одного тижня тому мене зацікавила тема заварювання кави. Не пам'ятаю, як саме це сталося, але весь минулий тиждень я провів переглядаючи різноманітні відео про заварювання кави та експериментуючи на кухні.
Перш за все хочу розповісти, як я готував каву до цього моменту.
Найчастіше я вживав розчинну каву в маленьких пакетиках, штибу Нескафе 3 в 1. Іноді я буквально варив каву, тобто, в невеличку каструлю кидав кілька ложок меленої кави, заливав водою та доводив до кипіння. Подібний метод приготування кави мені зовсім не подобався, тому що в філіжанці було повно кавового мулу.
Потім я помітив, що один хлопчина на Youtube готував каву з нуля: перемелював, насипав в паперовий фільтр, котрий встановлювався на спеціальну скляну місткість, або ж просто на чашку, та повільно поливав зверху окропом. Окріп повільно просочувався через каву та збирався знизу у вигляді готової для споживання кави. Потім я дізнався, що такий метод приготування кави називається "пуровер", (англ. pour over - наливати зверху), про цей та інші методи заварювання кави розповім далі.
Пуровер
Я був дуже вражений кількістю способів заварювання кави, та тим, наскільки складним може бути цей процес. Окрім вже згаданого мною "пуровера" я по пам'яті можу пригадати наступні способи заварювання кави:
- френч прес
- мока пот (гейзерна кавоварка)
- аеропрес
- турка, або ж джезва
- крапельне заварювання
Серед усіх способів заварювання мене зацікавив спосіб з використанням мока пот, тому що мені подобається назва. Цей чайничок був вигаданий ще в 1930-х роках італійцем, та вважається традиційний італійським способом заварювання кави.
Гейзерна кавоварка або ж мока пот
Даний горщик складається з трьох елементів:
- Нижня місткість
- Кошик з трубочкою вниз, в котрий насипається кава
- Верхня місткість з трубочкою догори, в котрій накопичується кава під час заварювання
Принцип роботи наступний:
- Коли вода в нижній місткості закипає, у вільній частині цієї місткості накопичується пара, котра має більший об'єм, ніж вода
- Ця пара розширюється в усі боки та тисне на саму місткість та воду
- Трубочка кошика знаходиться під водою, тому тиск змушує воду рухатись вверх по трубочці, далі через кошик з кавою, та вверх по трубочці верхньої місткості.
Анімація процесу заварювання кави
Разом з придбанням мока пот я також вирішив придбати гарну каву. У Львові є заклад під назвою "Cвіт кави". Вони власноруч обсмажують зерна кави, тому в них можна не тільки скуштувати свіжої кави, але й придбати обсмажену каву для того, аби заварювати її самотужки, вдома. Ціна трішки кусається, за 250 грамів кави я віддав 329 гривень, але на сайті є кава різної цінової категорії. https://svitkavy.com/uk/
На їхньому сайті можна переглянути доступну для придбання каву, та при замовленні можна також обрати опцію помелу. Серед доступних варіантів:
- Зерно (зерна кави, без помелу)
- V60 (помел для приготування кави за технологією пуровер)
- Еспресо (для еспресо машин)
- Кемекс (чимось схоже на пуровер, але складніше, в деталях я так і не розібрався)
- Френчпрес (власне, для френчпресу)
- Джезва (для заварювання в тюрці)
- Запарювання (гадки не маю, що це таке)
Ви можете запитатись - "навіщо так багато варіянтів мелення, та навіщо потрібно так багато методів заварювання кави?" Про це та інше я, як експерт з заварювання кави з досвідом в один тиждень розповім далі.
При заварюванні кави найголовніше завдання — це "витягнути" (англ. extract) з кавових зерен потрібну кількість смаку. Якщо смак "недовитягнути" - тоді смаку кави майже не відчутно, та сама кава буде "водянистою" (англ. watery). Якщо витягнути забагато (англ. overextract), тоді кава гірка та кисла, і пити її досить важко. Для оптимального смаку потрібно витягнути саме необхідну кількість смаку.
Кожен з варіантів приготування кави вимагає певного ступеня помелу зерен та часу заварювання кави.
Для себе я виділив три основні фактори, котрі впливають на смак кави:
- Ступінь помелу
- Час заварювання
- Кількість кави
Ці фактори є взаємопов'язані.
Від помелу залежить розмір частинок кави. Чим дрібніший помел — тим щільніше прилягають крупинки кави одна до одної. Чим щільніший шар кави — тим більше часу необхідно воді, аби просочитись крізь нього, а це означає, що кава заварюється довше, тому вона може бути занадто гіркою.
Я експериментував з різною кількістю та ступенем мелення кави, але як потім з'ясувалось, мока пот вимагає певної кількості кави — кошик повинен бути заповнений до кінця. Тому експериментувати доводиться лише зі ступенем помелу.
Звичайні блендери розбивають зерна неоднорідно, на виході будуть як великі зернинки, так і практично кавовий порошок, тому необхідно мати спеціальну кавомолку, в котрій можна прискіпливо налаштувати ступень помелу. Я такої кавомолки не маю, тому обходився тим, що маю — звичайним блендером, та совітською "кавомолкою" з назвою "Мрія".
Мрія
В першому випадку кава перемололась на великі та неоднорідні зернинки. Тому я її просіяв через сито, а потім, за допомогою серветок прибрав "кавовий пил". Заварювалась вона гарно, але смаку було замало, та й сам процес зайняв багато часу.
В другому випадку зерна були подрібнені занадто сильно, тому в результаті вийшла досить гірка та кисла кава. Та й заварювалась вона довго і ніби "ривками".
Без кавомолки важко отримати гарний результат, а найдешевша якісна кавомолка коштує 5000 гривень, і витрачати такі гроші лише на кавомолку якось боляче...
Загалом, процес заварювання кави є досить складним, і на цей час я не заварив жодної філіжанки кави, котра б мені сподобалась на всі 100%. 😥