100 років для клімату - це дуже малий проміжок часу, навряд чи він зміниться скільки-небудь значно. Але якщо ми подивимося, що відбувалося з кліматом в останні 130-150 років, то побачимо на цьому відрізку кілька різних періодів.
Малий льодовиковий період в Європі завершився наприкінці XIX століття. Саме з цього моменту починається сучасне глобальне потепління: дві хвилі з невеликим періодом стабілізації між ними.
Перша хвиля потепління - з кінця XIX століття до 40-х років XX століття - проявилася над морськими просторами і відома як потепління Арктики. На цей час припала експедиція Папаніна - перше проходження Північного морського шляху за одну навігацію. І майже тоді ж - Друга світова війна з сильними морозами.
Друга хвиля, що почалася з середини 70-х років XX століття, торкнулася, навпаки, континентальних районів: через теплі зими тане вічна мерзлота, а зимові дощі стали нормою. З середини нульових років намітилася деяка стабілізація в температурі - поступово повертаються звичні морози. У європейській частині частіше спостерігаються холодні зими, одночасно зростають літні температури, частіше повторюються посухи.
Є три сценарії розвитку ситуації в подальшому: зростання температури, стабілізація або її зниження. Останній варіант - самий малоймовірний. Решта залежить від ролі антропогенного чинника, а саме - від швидкості накопичення вуглекислого газу в атмосфері. Всі природні кліматичні зміни відбуваються циклічно - в природі все прагне до рівноваги. І якщо вплив людини співпаде з природним циклом зниження температури, змін ми навіть не помітимо. А якщо антропогенний фактор співпаде з природним потеплінням, наслідки можуть стати катастрофічними! Земна кліматична система вийде зі стану рівноваги, виявиться пройденої «точка неповернення», і людство буде не в силах зупинити потепління.
Уникнути такого розвитку подій можна, якщо вжити розумних заходів щодо зменшення викидів вуглекислого газу. Йдеться про дотримання норм Кіотського протоколу, надалі з переходом на ресурсозбереження та альтернативні джерела енергії. Так що клімат Землі через 100 років в деякій мірі залежить і від сучасної людини: в наших силах зберегти його в межах природного кліматичної мінливості.