Англійську навіть не стала читати, бо розумію, що такий текст складно не перекладеться :)
Згодна, що в нас немає партій ідеологічних. Тобто усі партії (крім комуністичної, а ту вже заборонили) об'єднували людей не з ідеєю, а з певними лідерами.
Мені не вистачає представництва середнього класу. 3 роки тому здавалося, що "Самопоміч" зібрала у себе непоганих спеціалістів. Я навіть зараз вважаю, що там є дуже корисні люди в парламенті, що пройшли з тією партією, а є дуже не корисні. І це також проблема, бо я не розумію за якою методикою партія складає списки до парламенту.
Ми, виборці, загалом ще мабуть не підготовлені до важливої думки - обирати треба ту партію, яка представляє мої інтереси в парламенті. А там ще жодна себе не відчуває такою, що зобов'язана триматися певної ідеології у прийнятті рішень, через яку їх обрали.
І так, мені не вистачає політичної дискусії на новому рівні. Бо весь той Шустер, де приходять і одне одного звинувачують у всіх гріхах - вже позавчорашній день. Потрібен діалог партійців не тільки під час виборів. І між собою, і з тими, хто їх обирає.
RE: Партійне рабство, або Куди податись бідному революціонеру