У нас вийшли чергові дані по індексу промисловості (а це один з моїх найулюбленіших показників разом з середньою заробітною платою, вантажооборотом і зовнішньою торгівлею).
І я б хотіла продемонструвати на прикладі індекса промисловості те, які події були ключовими для нашої економіки протягом останніх трьох років.
1 - Мінські домовленності - ми можемо сперечатися стосовно того, що вони не працюють і жоден пункт досі невиконано, але затишшя на Донбасі і певна пов'язана з цим атмосфера у бізнесі безумовно вплинули на економіку якнайкраще.
2. Зміна уряду - я можу співати осанну Яценюку зранку доночі, тому що ніколи не забуду, що він взявся за нашу економіку тоді, коли навряд чи хтось би за неї взявся (з пустою казною, з повзучою окупацією і загрозою великої війни, з мільярдними боргами). Зрозуміло було, що політичні бали він своєю посадою тільки втратить, тому що ніхто не пробачить йому те, що жити стали гірше саме за часів урядування Яценюка, але він зробив на мій погляд неможливе - жодної затримки по виплаті пенсій і зарплат держслужбовцям. І зростання економіки розпочалося вже у червні 2015-го, хоча в мить початку зростання це непомітно для пересічних громадян і на це звертають увагу лише економісти. Зазвичай більш-менш відчутно для громадян зростання лише через рік. Але через рік у нас вже був інший прем'єр, і я поважаю Гройсмана, але коли його обирали мені було дуже шкода, що успіхи Яценюка спільнота припише Гройсману (хоча в нього є вже і власні здобутки).
3. Блокада Донбасу - тут я додам ще один графік (виробництво сталі)
Хоча я прихильник блокади. На мій погляд вести війну втратами в своїх кишенях набагато краще, ніж втратами життів наших співгромадян.
Але і від цієї блокади ми все одно вже оговталися. Не в виробництві сталі, тому є об'єктивні причини, але економіка адаптується до змін і все одно плине у найбільш сприятливому для неї напрямку.
Все буде Україна! ;)