Гірше новини про захалявні книжечки Порошенка із клятвами вірності ФСБ є лише оце пояснення УП під скромним PS:
«Ми опублікували цей документ не отримавши підтверджень, що він є достовірним. Ми визнаємо, що його зміст є сумнівним і з нашого боку не було докладено зусиль, аби підтвердити достовірність даних, викладених в цій новині. Ми визнаємо свою помилку і просимо вибачення перед читачами....».
Ну, якщо претендуєш на лаври флагмана української журналістики і далі, нічого скочуватися до Лізи Богуцькоі і elisecom.
Добре, що заголовок поправили і все стало ясно: «Близькі до Саакашвілі медіа в Грузії оприлюднили компромат на Порошенка». По факту, хочемо їсти і пити, і наші колишні працівники палкі соратники Саакашвілі — тому помагаємо як можемо».
Що стосується листа Порошенка, якщо він справді був. У 2007 році ЖОДЕН топ політик чи партія не могли претендувати на політичне майбутнє без обіцянок нерушимої дружби із Москвою і безперебійних поставок газу із РФ. Однаковість і братерство двох народів нав’язувалося із кожної праски: культура, духовність, «голубиє огонькі» і якісь розмови про спільні історичні підручники. Давайте будемо чесними і визнаємо, що лише цинічно поцуплений Крим і чотирьохрічне рубилово на Донбасі переконали наівняк людський, що на одній території може бути лише один господар, а не комунальна квартира...
Лише труни, десантники в інвалідних візках, пенсійний туризм, занепад Донецька, якого наче і не було переконують, що ЄС, НАТО і безвіз це добре. І краще бідувати на околиці Європи чим їсти тульські пряники в складі федеративного округу РФ.
Щодо компроматів, їх буде багато до двох виборів.
А Порошенко при всьому його політичному лавіруванні минулих днів станом на сьогодні не здав те, що уже могли допродати Юля, Бойко і Мураєв.
Джерело: Марина Данилюк-Ярмолаєва
Постійне посилання