Уважно вивчаю аргументи тих, хто проти протекції українській мові. Не політиків – з тими все ясно. Журналістів російськомовних, блогерів, політологів, діячів культури.
Всі вони громадяни України. І вони не проти української мови, ні. Вони проти того, щоб держава захищала українську мову і створювала пріоритетність у всіх сферах життя От саме таких найбільше. Відвертих мракобісів і українофобів після початку війни з Росією у публічному просторі не так і багато. І це, як правило, люди начитані, успішні в бізнесі, медіа, письменстві. Найбільш ваговим для мене аргумент з їхнього боку полягає у тому, що в Україні фактично 50 на 50 поділено населення за використанням мови. Половина – українською, половина – російською. Так це ж, стверджують вони, – прекрасно. Ми білінгвістична (двомовна) країна. Це наш великий плюс. Це наше багатство.
До 2014 року я сприймав цей аргумент спокійно. А зараз ставлюся вкрай негативно. Бо це: або відверта маніпуляція, або безпросвітна дурість начитаних людей, які живуть у вигаданому ними світі. Поясню.
Білінгвістичний підхід всіляко можна було б вітати, якби ми летіли у відкритому космосі на міжгалактичній станції. Збиралися б перед сном у рубці капітана і почергово читали вірші Пушкіна і Олеся, Блока і Шевченка… Але ми точно не на міжгалактичній станції. І російська мова (поддержка русскоязычных соотечественников) є інструментом імперської політики. Той, хто відстоює білінгвізм, свідомо чи не свідомо сприяє окупації України.
По-друге. Є (припустимо що це так) 50 відсотків україномовних. Хай з цих людей принципово лише половині говорити українською мовою. І ці люди очевидно мають пасіонарний характер. Вони не змиряться ніколи, щоб мову, яку століттями імперія знищувала, дотоптували тут рускоязічние соотечественники під благовидним приводом білінгвізму. Якщо ( не дай Боже) Конституційний суд зараз відмінить закон про підтримку державної мови, жарко стане поза планом. І усім. Емоційно цю наругу, цей колонізаторський ґвалт буде неможливо витримати кожному україномовному.
Який буде вихід і надія у русскоговорящих? Звісно – Росія, звісно, Владімір Владіміровіч, бо більше ця земля, де століттями нехтують права корінного населення, крім російської імперії, нікому не буде цікавою. Вам не хочеться Путіна? Вам хочеться в Європу і Каліфорнію, так забудьте про дурнуватий білінгвізм і підтримуйте українську мову – вашу у тому числі захисницю від гебешного режиму.
Джерело: Віктор Лешик