Дивний і багато в чому, незрозумілий для нас час – XIX століття.
В ньому жили люди, щось робили і взагалі мало думали про те, як ми зі своїми тарганами будемо оцінювати їхній доробок. Не те щоб вони були байдужі … просто століття ХХ-те, вони уявляли, десь таким же, як і своє XIX-те.
Деякі речі, чи думки з того часу, можуть викликати в нас щире здивування, або й нерозуміння. Це був час, іще працюючих імперій і боротьби з ними.
В цьому дивному для нас XIX-му столітті поляки боролись за відновлення Речі Посполитої … писали хоч і поганенькі, але вірші і повісті на українську тематику (іноді навіть українською), польські за всими аналізами, художники - малювали картини, теж на козацьку тематику … любили степ, коней і …. запорожців.
Слід канєшно сказати, що вони вважали їх своїми … так само, як вважають і сьогодні … от про Бандеру вони звичайно поганої думки … а козаки ? … козаки – хароші … трішки неправильні, але хароші.
XIХ-те століття, це час коли кацапи – теж любілі всьо украінскоє.
Взагалі то вони любили всьо французкоє … але треба ж було щось любити з домашнього асортименту … і ця любов виливалась на Малоросію.
І теж, як і поляки, вважали всьо украінскоє своїм.
Правда, періодично вони забороняли українські книжки, але то ексцеси дріб’язкові.
Дійсно дивні для нас часи. Бєлінський називав Шевченка - вєлічайшим рускім поетом … а той в благадарность за ето – писав свого щоденника на іхнєм язикє – їдучи з їхньої тюрьми.
Просто якісь блаженні ……..
Але повернемось до поляків. А вірніше до інтернету … на просторах якого бродять картини де намальовані степи, всілякі там сходи й заходи сонця над Дніпром, ну і звичайно козаки.
Ми всі бачили ці картини, вони нам уже й приїлися, бо ліплять їх до діла і без діла … і ми щиро вважаємо їх картинами українських художників. І правда, ну кому ж іще малювати картини з козаками, як не українським художникам.
Я навіть статтю якось бачив – «Козацтво в українському образотворчому мистецтві». Почав дивитись, а там – самі польські художники – ну просто табунами …. Навіть не знаю … може той мудак, що писав статтю не знає про існування Вікіпедії? Халєра його зна …
Тож, сьогодні пропоную подивитись на роботи двох польських художників – Яна Матейка (1838 - 1893) і Юзефа Брандта (1841 - 1915)
Ян Матейко «Портрет гетьмана Остафія Дашковича»
Ян Матейко «Вернигора». Художник дуже терзався з вибором назви. Остаточний варіант «Вернигора». На старті була назва «Пророцтво українського лірника», а потім просто
«Лірник». От щось муляло йому з назвою
Ян Матейко «Богдан Хмельницький з Тугай Беєм під Львовом»
Юзеф Брандт «Богородиця»
Юзеф Брандт «Чати над Дніпром»
Юзеф Брандт «Прощання (Козак напуває коня)»
Юзеф Брандт «Вершник»
Юзеф Брандт «Табір»
Юзеф Брандт «Запорожці»
Юзеф Брандт «Козацьке весілля»
Юзеф Брандт «Повернення переможців»
Юзеф Брандт «Привітання степу»
Юзеф Брандт «Козак на коні»
If you like my works please resteem and upvote ..
Thanks....
