Очікувана зима у квітні прийшла. Поки що без морозу, але від того не набагато тепліше. Сніжить увесь день, пориви вітру часом збивають з ніг. А попід дахом хлівчика таки застигли льодяні бурульки, не дивлячись на +3 на термометрі.
Ще вчора звечора пройшлася своїм квітником. Щоб накрити соломою квіти, які вже випустили зовсім молоденькі гілочки. Це і троянди, і гортензії, і півонії, і ще деякі рослинки. На мій погляд, сніг і приморозки їх могли би знищити. І на ранок, коли всі ці накриття всипало снігом, я була спокійна. Уявила, як тепленько молодому листячку під накриттям.
Ставочок зустрів нас грізним плескотом хвиль. Сіро та похмуро навколо. А ще день тому тут було так прекрасно: вода - наче дзеркало, в яке задивляються береги і все, що на них є!
Разюча зміна погоди. Навіть пес, потрапивши кілька разів під пориви заметілі, притиснув вуха до маківки і з задоволенням повернув пошвидше додому. Бо нема чого мерзнути та мокнути, краще поїсти і залізти грітися на солому в теплій будці.
Рано ще для стабільного тепла. Он насіяла море розсади, тепер ношуся із нею від вікна до вікна, ловлячи сонячні промені. Добре, хоч одна лампа для підсвітки є. Може, хоч помідори людські виростуть. Але якщо і далі будуть такі похолодання, то у мене на грядки соломи не вистачить, вкривати оці висаджені розсади. 😁 Ей, весна! Давай домовимся: більше ніякого снігу на зеленому листі, окей? 😍
