От для чого мені було починати в'язання светра, не маючи відповідної кількості пряжі для нього?
Бо думала, - зроблю його смугастим. Почну кольоровою ниткою, а потім під цю райдугу підберу якісь нитки із залишків, і буде смугастий светрик.
Та не так сталося, як гадалося! Не знайшлося у залишках також достатньої кількості пряжі саме такого гатунку, щоб можна було продовжувати в'язання... А ось і основна нитка закінчилась...
Тепер я постала перед вибором: або розпустити всю свою працю і більше із цієї пряжі светра не планувати, або віднайти джерело постачання саме такої пряжі. Друге завдання видавалось нереальним, та я вибрала його. Бо дуже шкода було позбутися вже зроблених кроків, тим більше що я вперше в'язала светр таким методом. І все вийшло, як і потрібно.
Ну і як же мені знайти саме таку пряжу, коли на моточку навіть етикетки не було? І я не маю ніякої уяви ні про склад, ні про вагу та довжину цієї нитки... Згадала тільки одне: її мені колись прислала донька із Праги.
Роблю фото ниток. Задаю пошук у google. По фото. Де не тільки товщину нитки, де навіть колір може бути не зовсім тим, що насправді. Монітори + передача даних можуть повністю викривити натуральнісь кольору.
Та все ж я ризикнула шукати саме так.
І знайшла!
Саме на чеському сайті. Саме в інтернет-магазині. І більше ніде не було такої пряжі.
Що ж робити, думаю я. Ризикнути чи не варто?
Ризикую.
Прошу доньку замовити мені пару мотків знайденої через інтернет пряжі.
Вона замовляє і висилає мені посилочку...
Знали б ви, з яким трепетом я розпаковувала отриману коробку!!! А раптом там - зовсім не така пряжа? Товстіша або тонша? Або інших кольорів? Тоді все одно мою недороблену роботу прийдеться розпустити, і почати в'язати новими нитками новий светр...
І коли із пакету вивалилися оці клубочки, - моєму здивуванню та щастю не було меж. ВОНИ!!! 😎
Чудеса таки бувають.
Ризикуйте!
