Отак плануєш собі наступний день, а вранці всі твої плани летять шкереберть через підступну хворобу...
Так хотілося сьогодні вранці пройтися мимо ставка, перевірити, чи не з'явилася вже нормальна крига. Щоб недільний день провести за улюбленим заняттям - риболовлею. А то якась незавершена дія у нас вийшла: тільки знайшли, де тут ловиться гарний окунь, як тепло з дощами та туманами знищило кригу. Але останніми днями таки похолодало, і нічні морози могли би вже скувати водойму гарною кригою. Та - прийдеться відкласти до наступного разу свою забаганку...
Бо коли ти встаєш із ліжка вранці, і відчуваєш слабкість, жар, тебе просто трусить лихоманка, то ні про який похід на вулицю мови бути не може. Міряєш температуру, а термометр тобі каже - давай лікуйся, маєш тридцять вісім! Напийся таблеток, чаю, поїж улюблених фруктів і шоколаду (там є молекули щастя, які допомагають одужати😁). Лягай на диван, вкривайся і лежи. Щоб всі віруси, яких нахапалася десь у місті, просто пішли геть із твого тіла.
Не люблю хворіти. Терпіти не можу лікарень, уколів, крапельниць і всього оцього лікарняного інвентарю. Вдома також не мед бути хворою і не могти нічого робити, довге лежання засмучує. Але коли справа йде на поправку, тоді ок, дякую тому хто мене доглядав! Адже так хочеться вийти хоча би у двір, подихати ось цим морозно-сонячним повітрям, погрітися у вже деколи теплих променях сонця! Ясно, що для цього, як мінімум. потрібно прибрати 'тридцять вісім'.
Приберу. Бажання не хворіти та чудова компанія коханої людини, яка турбується про тебе, допоможуть досить швидко впоратися із недугою. А далі - берегтися від вірусів, які можуть в епідемічний період тебе переслідувати у людних місцях. Для цього небагато ж потрібно - маска і миття рук. Та чомусь ці два простих правила часто ігноруються нами. І потім дивуєшся: де взялися оті тридцять вісім? 🤓
Будьте всі здорові, бережіть себе і близьких!
