Правду кажуть: часто легше побудувати нове, ніж відремонтувати древнє. Так, це правда. Але коли стоїть задача максимально зберегти автентичність побудованого батьком ще у 60-х роках будинку, то про "щось нове" мова не йде.
Так як ми поселилися тут надовго, а до цього будинок стояв порожнім 4 роки, то найпершою необхідністю стала його реставрація.
Готуючись до зими, ми максимально підремонтували грубки і лежаки на горищі. Щоб не залежати від газу, а могти грітися дровами. Ба, ще й залишки вугілля та брикету були знайдені у нетрях хліва.😁
Тепер же наства час привести в порядок стару електричну мережу. Я пам'ятаю, ще з дитинства, як часом приходили до нас у дім працівники райенерго і робили батьку зауваження з приводу зовнішніх дротів у хаті. Але татові завжди вдавалося якось довести ревізорам, що у нас все безпечно, і що ці дроти проживуть довше за всіх нас.
Так і вийшло: батька давно вже немає з нами, а його ексклюзивна електрична проводка і досі працює. Тільки от нас це вже не влаштовує, - нам потрібні більш надійні та сильні лінії, хоча б через те, що підключаємо потужну електричну побутову техніку. Та й розеток і вимикачів у наш час замало в хаті, що будувалася минулого століття, коли все це робилося у мінімальній кількості. Он який вимикач зберігся до наших днів, - раритет!
І соь ми почали розбирати всі старі схеми та вибудовувати нові. І одразу ж зіштовхнулися із ще однією проблемою: обсипанням старої штукатурки в місцях, де робляться канавки під провід чи розетки... Отже, нам прийдеться довше робити цю роботу. І закупити ще матеріалу для штукатурки, щоб навіть сліду не лишилося від обвалів.
Отже, - запасаємося терпінням, оптимізмом та натхненням, щоб змінити вигляд кімнати і її функціональність. Бо далі буде така ж робота, тільки по кухні.🙂
