Hope for faith, hope and even luck often play an evil joke. Inaction usually leads to degradation. Therefore, when in a war, in a peaceful affair you are told to be in passive without enough justification - it means that you "merge" ...
Missing, for example, the cultural, linguistic program in Ukraine for so many years means, as if, independence, suggests us what? Properly - drain. In the workers on departure. And without a special difference, simply a misunderstood or chief financial expert in a leading banking or other type of institution abroad. That's all the same, overseas. The same is true of medicine, of education in general, and of military affairs.
Everything is done so that the system "floats", that is, kept on the water, only that. No evolution or development - only support for "floating". As something that does not drown, but is not necessary.
For some reason it seems that most countries in the world have made, are doing and will make such reserves of cheap or cheaper labor, volunteers for all occasions: foreign legions like in France, agree to any job as in the United States for the sake of constant view accommodation, I will do anything for the sake of the Horde-Katsap half world as in the brainwashed of Russia, etc. Only if China and India, of which many are emigrating, have a "safety margin" for a hundred years, then we unfortunately have a maximum of ten years and all - Ukrainian Ukraine will disappear. Leave the territory
Therefore it is necessary to act. Fight on all fronts where you make it. To raise Ukrainians, to train Ukrainian youth, to preserve Ukrainians' health, to protect Ukrainian culture and nation together or separately. Protect the Ukrainian land.
The struggle is the eternal path that you have time to develop, to strain, to test yourself and others. Select only the reference points for your heart and fight for the end, so that even your enemies would mourn that you were killed or you were not. Because you were worthy of the adversaries.
Join the Ukrainian community at Steemit:
https://steemit.com/@ukrainian.trail
UA
Сподівання на віру, надію і навіть везіння часто грають злий жарт. Бездіяльність зазвичай призводить до деградації. Тому, коли у війні, у мирній справі вам кажуть бути в пасиві без достатнього на те обґрунтування - це значить, що вас "зливають"...
Відсутні, наприклад, культурна, мовна програми в Україні протягом стількох років значить ніби і незалежності, наводить на думку що нас що? Правильно - зливають. В заробітчани на виїзд. І без особливої різниці чи простим різноробочим чи головним фінансовим експертом в провідну банківську чи іншого типу установу закордоном. Це, все одно, закордоном. Те саме і про медицину, і про освіту в цілому, і про військову справу.
Все зроблено, щоб система "пливла", тобто трималася на воді, тільки і того. Ніякої еволюції чи розвитку - тільки підтримка "пливучості". Так як того, що не тоне, але і не є потрібним.
Чомусь здається, що з більшості країн світу зробили, роблять і будуть робити такі собі резерви дешевої, або дешевшої, робочої сили, добровольців на всі випадки життя: іноземні легіони як у Франції, погоджусь на будь-яку роботу як у США заради виду на постійне проживання, зроблю будь-що заради ординсько-кацапського недомиру як в обділеномізкамиросії і т.д. Тільки, якщо Китай та Індія, з яких також багато емігрують, мають "запас міцності" на сотню років, то ми, на жаль, максимум років на десять і все - українська Україна зникне. Залишиться територія...
Тому треба діяти. Боротися на всіх фронтах на яких встигаєте. Народжувати українців, навчати українську молодь, берегти здоров'я українців, захищати гуртом чи окремо українську культуру та націю. Берегти українську землю.
Боротьба одвічний шлях йдучи яким встигаєш розвиватись, загартовуватись, перевіряти себе та інших. Обирайте тільки рідні вашому серцю орієнтири і боріться до кінця, щоб навіть ваші вороги ридали від того, що ви загинули чи вас не стало. Бо ви були гідними супротивниками.
Долучайтесь до української спільноти у Steemit: