Hello, my dears!
It seems that a cold is catching up with me, so now the interesting question is: will I get sick or not:) The weather outside the window is somewhat similar to my condition. It's raining, it's sunny, it's cloudy (this is during half a day:) Because of all this, I can't go for a walk in my wild beautiful places.
But as a real hamster, I have a lot of "grains", i.e. summer photos, in stock. Looking at them, I seem to be immersed in a beautiful world where there is no evil.
Привіт, мої хороші!
Здається застуда підбирається і до мене, тому зараз цікаве питання: захворію я чи ні:) Погода за вікном чимось схожа на мій стан. То дощ, то сонце, то просто хмарно (це впродовж половини дня:))) Через усе це я ніяк не можу піти погуляти моїми дикими прекрасними місцями.
Але як справжній хом'як я маю у запасі чимало "зерна", тобто літніх фотографій. Переглядаючи їх, я ніби занурююсь у прекрасний світ, де немає людей і тому немає зла.
In the summer, a friend from the South of Ukraine, Sashko 
And today will be the one hundred and first!:) Well, firstly, it was a walk in a new company, and secondly, I usually travel on the hill either in late spring, May, or early autumn. But we got there at the end of July. Let me remind you that this place is part of the National Park "Northern Podillia" and wonderful rare flowers bloom here in every season. After all, it is like a piece of steppe in a rather wooded area!
Влітку до нас приїхав друг із Півдня України, Сашко. Разом ми їздили у Карпати і я про це писала (сподіваюся, що залишу посилання внизу, для любителів гір). Згодом він опинився у моєму селі і я показала Сашкові наш ліс та пагорби. Найбільш йому сподобалася Підлиська гора, про яку я вже сто разів розповідала.
А сьогодні буде сто перший!:) Ну, по-перше це прогулянка у новій компанії, а по-друге я зазвичай буваю на горі або пізньою весною, у травні, або ранньою осінню. Ну якось так склалось. Та ось ми потрапили туди вкінці липня. Чому стільки деталей? Тому що це місце є частинкою Національного парку "Північне Поділля" і у кожну пору року тут цвітуть чудові рідкісні квіти. Адже це є ніби шматочок степу у досить лісистій місцевості!
My friend is just a steppe man, he really likes all kinds of plants from which you can make tea in winter. At home (and in our mountains) he very actively collected thyme, and in my village he found Oregano. And collected a whole bag of it. Moreover, he had never collected this plant before:)
Лікарська рослина материнка звичайна (Origanum vulgare).
Мій друг якраз степовик, він дуже любить всілякі рослини, з яких можна варити чай взимку. У себе вдома (і наших горах) він дуже активно збирав чебрець, а в моєму селі знайшов материнку. І назбирав її цілий мішок. Причому раніше він ніколи не збирав цю рослину:)
That day we drove to Pidlyska Hill by car. To do this, you should drive first on a normal asphalt road, and then on a dirt road, sharply uphill. The soil here is saturated with chalk and completely white! It is so beautiful... (Among the different names of this place is White Mountain).
У той день ми спочатку були на маленькому ставку, щоб покупатися, а згодом машиною поїхали на Підлиську гору. Для цього слід їхати спочатку нормальною асфальтною дорогою, а тоді грунтовою, різко вверх. Ґрунт тут насичений крейдою і повністю білий! Це так красиво... (Серед різних назв цього місця є й Біла гора).
Our goal was to build a fire at the very top, but first we stopped briefly on the southern slope to admire the views. There are fields around here, a village can be seen in the distance, and the Voronyakу plateau stretches even further on the horizon. It is the edge of the Podilska Highlands.
Наша мета була розкласти вогнище на самій вершині пагорба, та спочатку ми зупинилися ненадовго на південному схилі, щоб помилуватися краєвидами. Навколо тут поля, вдалині видно село Білий камінь, а ще далі на горизонті тягнеться плоскогір'я Вороняки. Воно є краєчком Подільської височини!
There were beautiful clouds that day. In the photo, they look like thunderstorms, but in reality we did not expect rain.
After viewing the scenery, we began to look closer, below our feet. Many beautiful flowers grow here, some of them are endemic. Looking at some of the photos, I feel like I'm in the desert!
У той день були прекрасні хмари. На фото вони виглядають як грозові, проте в реальності ми не очікували дощу. Зате було не спекотно і це чудово:)
Після огляду краєвидів ми почали дивитися ближче, собі під ноги. Чимало прекрасних квітів тут росте, деякі з них ендемічні (вони вже переважно відцвіли весною). Переглядаючи деякі фото мені здається, ніби я у пустелі!
Later, I tried to find out the species of plant from the photographs and I succeeded to a large extent. Here I give the Ukrainian and Latin names)
Згодом по фотографіях я старалася дізнатися вид рослини і мені у великій мірі це вдалося. Та я зрозуміла, що для кращої ідентифікації слід більш детально фотографувати суцвіття або листки рослини.
Ймовірно, це резеда жовта (Reseda lutea).
Перестріч польовий (Melampyrum arvense).
Біла квітка - віхалка гілляста (Anthericum ramosum).
Льон жовтий (Linum flavum)? У мене квітка льону завжди асоціювалась із синім кольором, але цей рід (Льонові) має багато різних видів.
Оман мечолистий, родина Айстрових (Inula ensifolia).
Лядвенець рогатий з родини бобових. (Lotus corniculatus).
And this is our most interesting find! It surprised me a lot:) Meet: this is Carlina acanthifolia. It grows on stony soils, at first it blooms with a yellow flower, and later such a fruit is formed!
А це наша найбільш цікава знахідка! Ця рослина ніби точно з якоїсь пустелі прийшла. Вона мене дуже здивувала:) Знайомтеся: це дев'ятисил колючколистий! Росте на кам'яних ґрунтах, спочатку цвіте жовтою квіткою, я згодом зав'язується ось такий плід!
Дев'ятисил колючколистий (Carlina acanthifolia) з родини айстрових (Asteraceae).
Ці чорні "ягоди" мене зацікавили, адже наскільки пам'ятаю, навесні тут цвіла шипшина, а значить і плоди мають бути червоні... Та Google підказує, що це інший вид, Шипшина найколючіша (Rosa spinosissima).
Later, we went to the mountain and admired other landscapes. The evening sun looked very beautiful from behind the clouds!
Dusk was approaching, so it was time to look for wood and build a fire to roast potatoes on. We got really hungry.
Згодом ми виїхали на гору і милувалися вже іншими пейзажами. Вечірнє сонце дуже красиво виглядали з-за хмар!
Сутінки наближались, отож настав час шукати дрова та палити вогонь, щоб спекти на ньому картоплю. Ми добряче зголодніли.
Thanks for your visit and votes!
Stay close! Stay with Ukraine)
Ось така невелика подорож у літо!
Дякую за ваш візит! Запрошую приєднуватися до спільноти, яка присвячена мандрам Україною:)