Перед тим як стати дизайнеркою, я була просто дитиною, яка всюди помічала деталі: 🔸 як дверна ручка приємно “клікає” 🔸 як світло у магазині змінює настрій 🔸 як вивіска на кафе говорить більше, ніж назва
Зараз я просто перенесла це спостереження в інтерфейси. Дизайн — це не завжди про “винайти щось нове”. Часто це про помітити те, що всі ігнорують.
🎨 Як насправді тримає телефон людина похилого віку? 📲 Як підсвідомо натискає кнопку той, хто поспішає? 🌐 Чому саме ця секунда очікування викликає тривогу?
Figma — це лише інструмент. А уважність — це суперсила. І я щодня треную її, дивлячись на світ без фільтрів.
А тебе що надихає в буденності? Де ти знаходиш свої ідеї?
