Є дні, коли відкриваєш макет і розумієш — ти вже це бачила сотню разів. Ті ж кнопки, ті ж шрифти, той же лейаут, що кочує з проєкту в проєкт. І навіть кольори вже починають зливатися в одну сіру пляму

Сьогодні зранку я відкрила ноутбук і впіймала себе на дивному відчутті: мої проєкти стали схожі на мене. Не в сенсі, що вони “жіночні” чи “м’які” — хоча й це теж, — а в тому, що вони перейняли мої звички,

Коли я вперше занурилась у Web3, мене вразила одна річ: технологія розвивається швидше, ніж люди встигають її зрозуміти. Ми маємо смарт-контракти, децентралізовані фінанси, NFT, DAO… але відкрий більшість

Кожен інтерфейс має свій запах. Ні, не той, що від клавіатури чи гарячого ноутбука, а відчуття, яке він залишає в пам’яті. Одні — як нова книга: сторінки ще не розгорнуті, і ти боїшся зламати рівність

Є дні, коли робота йде як по маслу: кольори лягають ідеально, типографіка грає, кожен елемент стає на своє місце. А є дні, коли ти… натискаєш не ту кнопку. 📉 “Цього не може бути…” Кілька років тому я

У дизайні нас часто вчать робити. Додай, підкресли, вирівняй. Але є ще один навик, який не так просто пояснити, бо він про відсутність. Це — тиша. Порожній простір. Відступ. Повітря між кнопками. Те, що

Можна створити найгеніальніший смарт-контракт. Можна побудувати неймовірну інфраструктуру. Але якщо людина не зрозуміє, куди натиснути — усе це лишиться в тіні. 💡 Дизайн — це міст між технологією і людиною.

☀️ 08:30 — прокинулась. Побачила в Telegram: “є фідбек по макету”. Закрила Telegram. 🥣 09:00 — сніданок під YouTube-огляд криптогаманців. Знову хтось зробив UI з 2012-го. Чудово. 🧠 10:00 — Figma. Вношу

Найпростіший, але найважливіший елемент інтерфейсу — кнопка. Особливо, коли вона має плавну анімацію при натисканні: це дає відчуття живої взаємодії, зворотний зв’язок та задоволення від користування.

Перед тим як стати дизайнеркою, я була просто дитиною, яка всюди помічала деталі: 🔸 як дверна ручка приємно “клікає” 🔸 як світло у магазині змінює настрій 🔸 як вивіска на кафе говорить більше, ніж назва

Бувають дні, коли Figma відкрита, кава остигла, а в ноті — фрази, від яких хочеться плакати і сміятись одночасно: 🗯️ “А можна зробити більш креативно, але щоб нічого не змінилось?” 🗯️ “Мені подобається,

Є моменти, коли відкриваєш Figma… і не відчуваєш нічого. Ні цікавості, ні драйву, ні натхнення. Лише порожній екран і дедлайни в голові. І це не “лінь”. Це вигорання. Коли ти віддаєш стільки себе у кожен

Чим більше я працюю з Web3, тим чіткіше бачу: найбільший барʼєр — це не технологія, а незрозумілий інтерфейс. Блокчейн-проєкти часто створюють неймовірно складні речі, але забувають відповісти на прості

Чим більше я працюю з Web3, тим чіткіше бачу: найбільший барʼєр — це не технологія, а незрозумілий інтерфейс. Блокчейн-проєкти часто створюють неймовірно складні речі, але забувають відповісти на прості

Для мене дизайн — це не просто робота. Це спосіб мислення. Коли ти дивишся на будь-який інтерфейс — додаток, сайт, банкомат, навігатор — і перше, що питаєш: "А як це відчувається для користувача?"

🎨 UI/UX: коли дизайн — це не тільки краса, а досвід Привіт, Ecency! Сьогодні хочу поділитись думками про те, що таке UI/UX дизайн і чому це важливо навіть у Web3 🌐 🧠 UX (User Experience) — це про те,

Привіт, спільното HIVE! Мене звати Олександра, я новенька тут на Ecency 🌿 Трішки про себе: я люблю поєднувати технології з природою. У будні я працюю UI/UX дизайнеркою, а у вільний час вирушаю в гори,