Є дні, коли робота йде як по маслу: кольори лягають ідеально, типографіка грає, кожен елемент стає на своє місце. А є дні, коли ти… натискаєш не ту кнопку.
📉 “Цього не може бути…” Кілька років тому я працювала над складним фінтех-додатком. Тижні досліджень, юзер-флоу, десятки екранів у Figma.
І от — ранок, кава, навушники. Вирішила навести порядок у файлах, перейменувати компоненти. За кілька секунд — замість групи з іконками видаляю половину інтерфейсу.
Команда ще не в онлайні, а я дивлюсь на порожнє полотно і думаю: "Цього не може бути…" Але може.
🛠️ Чого мене це навчило Після паніки прийшло одне просте усвідомлення: ми не безпомилкові. І саме тому:
Роблю резервні копії — щодня, навіть якщо здається, що нічого не змінювалось.
Документую зміни — щоб розробники і я сама розуміли, що відбулось.
Не відкладаю синхронізацію — краще зберегти зараз, ніж сподіватись на “ще встигну”.
🌱 Післясмак Тоді файл таки відновили. Але той момент залишив у мені маленький тригер — натискаючи Delete, я завжди зупиняюсь на секунду. І, можливо, саме ці секунди зберегли мені ще не один проєкт.
Дизайн вчить не тільки візуальному мисленню. Він вчить терпінню, уважності й готовності до несподіванок.
Бо іноді найбільший скіл — це вчасно натиснути Ctrl+Z.
