Ми в суботу гуляли з дитиною і зайшли в маркет по дорозі. І вже майже як ми виходили вона тихенько сказала "мама, я хочу лабубу". Я спочатку подумала, що не розчула, тому що де ж вона могла про неї дізнатись. Вдома я ніколи не бачила, щоб вона на планшеті щось таке знаходила, і раніше вона ніколи не питала.
При чому я її спитала, чи не знає вона, де її можна купити, і вона взяла мене за руку і повела назад по ТЦ до вітрини, в якій були ці іграшки. При чому я її спитала, у когось з діток в садочку є лабубу, і вона відповіла - у всіх дітей є. Це для мене так дивно, але цей подарунок нам подарував тато, а не Миколай :)
Принаймні цей подарунок не за всі гроші світу.

І ось вона з того часу весь час з цією іграшкою. Вона її носить по квартирі скрізь, тільки перед ванною чи туалетом ми її вихоплюємо :) У нас сіренький як вовчик.