Hi friends!
It seems that for the third year in a row I am sick on my birthday, that is, on October 2... But my spirit is completely healthy and fighting, I am looking forward to good news from the front. And in general, to complain that your throat hurts, if there is a war somewhere, it is somehow not ok.
In my region, it rains every day for almost a month. So, it is not surprising that while scrolling through my feed, I noticed that the last time I participated in the photo digest was a month ago :((((((( that's why I decided to "specially" take some photos of participation in the initiative created by 
Last weekend, I was in the city from Saturday to Tuesday, and when I returned to the village, I didn't recognize everything around me. For the first time in my life, I see so many yellow and fallen leaves on the end of September.
Привіт, друзі!
Мабуть третій рік поспіль я хворію на мій день народження, себто 2 жовтня... Та дух мій цілком здоровий і бойовий, з нетерпінням чекаю хороших новин з фронту. І взагалі жалітися, що болить горло, якщо десь там війна це якось не ок.
У моєму регіоні майже місяць щодня падає дощ. Отож,не дивно, що пролистуючи свою стрічку, я помітила що попередній раз брала участь у фотодайджесті місяць тому:((( В селі коли дощить, стає доволі сумно і настрою фотографувати нема. Та іноді апетит приходить під час їжі!!! Кілька днів тому я вирішила "спеціально" зробити якісь фото участі в ініціативі, яку створила
Адже в перервах між дощами часом і сонце визирає... Минулих вихідних я була в місті з суботи по вівторок і коли повернулася в село, то не впізнала все навкруг. У мене досі це жема вю. Я вперше в житті бачу, щоб 27 вересня було стільки жовтого та опалого листя... Отож відчуття нереальності мене переслідувало...
September 24 is my mother's birthday, which we quietly celebrated with relatives.
24 вересня день народження мами, яке ми тихо відмітили з родичами.
Returning to the village, I found myself in the magical world of autumn. The rain stopped not for a long time and gave me the opportunity to look around...
Повернувшись в село якраз на свято Воздвиження Чесного хреста (я співала в церкві), я опинилася у чарівному світі осені. Дощ дав мені трохи спокою і можливості роззирнутись...
  |   |
A lot of walnut leaves are already on the ground. And someone else ate my grapes. Probably birds.
Дуже багато листя горіхів уже на землі. І ще хтось з'їв мій виноград, лишивши жовте листя... Дивина. Мабуть, птахи.
On Thursday, I had a "Napoleonic plan" to go somewhere in the outskirts, because it was incredibly warm...
У четвер був "наполеонівський план" кудись поїхати в околицях,адже було неймовірно тепло...
It is not difficult to guess that it has rained again. But my car named Fro protected me.
Неважко здогадатися, що як тільки я виходжу на вулицю починається дощ!!! Але Фро надійно захищає мене. Хочеться їхати світ за очі...
 |  |
Моя подорож закінчилася у сусідньому містечку, де я купила смаколики, сиділа і їла їх в машині, розуміючи, що застуда швидко мене наздоганяє...
У п'ятницю ми з котами ходили "інспектувати" сад, щоб визначити, які яблука зривати. Горіхів та яблук мали у нас і я щиро радію цьому, бо не маю сили все збирати... Ми з Ваською зловили промінь сонця!
Vaska and I caught a ray of sunshine!
What beauty grew right next to my yard. Who will help with the identification of the species write in the comments.
Яка краса виросла прямо біля подвір'я. Хто допоможе з визначенням виду — пишіть у коменти. Це всі гриби які я бачила останнім часом...
Gray helped me collect nuts. And Black suggested to rest and drink tea, because it started again... that's right, rain.
Ми з Сірим збирали горіхи, і згодом вкотре почався... Дощ.
Оскільки було дивовижно тепло як на кінець вересня, то ми пили чай сидячи на порозі. На цей раз у компанії Чорного, бо він виявився найбільш спритним. Інші заздрісно сиділи десь поряд.
Дякую всім за увагу!!! Беріть участь в ініціативі, нагадую що це потрібно робити не як я,а в суботу!
Залишайтеся поруч і - Слава Україні!
