Привіт, друзі! Востаннє я писала про висадку лохини два роки тому, а до того ще кілька разів. Тобто це означає, що минулої весни я її не купувала і не садила. До цього року в мене було шість кущів лохини.

Привіт, друзі! У неділю в нас вийшла приємна прогулянка в парку. Хоча, насправді, вона була зовсім не запланована. Ми просто йшли до церкви з дітьми — і вперше за довгий час пішли всі разом: я, чоловік

Привіт, друзі. У суботу ми з сім’єю їздили в гості — на подвійний день народження до мого двоюрідного брата та тітки. Дорогою звернула увагу на одну дуже приємну деталь: біля автобусної зупинки вже розквітла

Вчора ходила до свекрухи — чи то по молоко, чи по яйця. Вона ще тримає курей, і ми інколи беремо домашні яйця. Вже й не згадаю, навіщо саме я туди йшла. Але біля купи піску побачила химерну конструкцію

Так, це саме білоцвіти. Не підсніжники, не «великі підсніжники», як часто кажуть, і не якісь «домашні підсніжники». Білоцвіти — це окремий вид дикорослих рослин. Вони справді родичі підсніжників, але трохи

Вчора ми святкували день народження мого чоловіка. Для цієї нагоди я вирішила приготувати меренговий рулет. Це десерт зі збитих яєчних білків. Я обрала саме цей десерт, бо мала чимало білків, які раніше

Скільки разів я вже намагалася сфотографувати захід сонця — вечірнє небо з його мінливими багряно-фіолетово-помаранчевими кольорами. І дуже-дуже рідко мені вдавалося передати ці кольори так, як їх бачить

Привіт, друзі. Ось і прийшла весна — час знову зануритися в роботу на городі та в саду. Роботи вже чимало зроблено. Я навіть почала прополювати траву в теплиці, але вирішила залишити це на той час, коли

Минулої суботи моя Даринка запропонувала піти на пікнік зі своїми однокласницями. Вони домовилися зустрітися вже поза школою. Зараз вона навчається у п’ятому класі, і це, як на мене, дуже цікавий час:

Вчора був гарний весняний день, який ще раз засвідчив незворотній поступ весни. Щодня стає тепліше, і мої весняні квіти — серед них крокуси — змінюються буквально на очах. Ще кілька днів тому вони лише

Ось і минув перший тиждень весни. Як я писала в попередньому дописі, весняні квіти — проліски й підсніжники — у мене вже цвітуть. Але це не скасовує того, що все ж таки це тільки перші дні весни. Майже

І не просто прокинулися — вони вже активно цвітуть: мої підсніжники та маленькі жовті крокуси. Є ще й великі фіолетові, але їх поки що не видно. Я завжди мріяла, щоб у мене було багато перших лісових квітів

Минулого тижня допомагала Даринці з родинним деревом для шкільного проєкту. Знаєте ці завдання про родовід, коли дитина описує своє походження: у центрі — вона, і до неї сходяться всі гілки. Точніше, якщо

Знаю, це звучить як «масло масляне», але саме такий заголовок — "морозний заморозок" — виник у моїй голові сьогодні вранці. Бо на дворі й справді був заморозок: земля вже без снігу, вчора вдень

Привіт, друзі! Як я вже неодноразово згадувала у своїх дописах і ділилася з вами результатами своїх робіт, я дуже люблю робити поробки із сухостою, сухоцвітів, шишок — усього, що дарує природа. Усе це

Привіт, друзі! На вихідні я з родиною, точніше з сім’єю (тепер уже мама з бабусею — це вже родина, дещо ширше поняття, ніж сім'я, а моя сім’я — це чоловік і троє наших прекрасних діток ☺️), приїхала в

Привіт, друзі. Сьогодні знову відчула цей особливий перехідний настрій — ніби зима ще тут, але весна вже стоїть десь поруч і тихенько чекає свого часу. Сонце світить так яскраво, що хочеться зняти шарф,

Привіт, друзі. Не зважаючи на похолодання на вулиці, все ж у день плюсова температура, тому сніг, якого на вулиці все ще чимало, продовжує танути. Через утворюються величезні калюжі, як каже мій син -

Привіт, друзі. Ми все ще перебуваємо в найнижчій точці цієї відлиги — або вже, можна сказати, на старті весни. Початок березня зовсім близько. Сніг майже весь зійшов, але останні дні знову трохи підморозило:

Привіт, друзі. На кілька днів я випала з активного блогерського життя. Не було ні настрою, ні фото, ні внутрішнього ресурсу щось писати. Дні довкола мого дня народження для мене давно мають сумний відтінок.