Знаєте, з цьогорічними цінами на помідори вирощування власних овочів стає актуальним як ніколи. І не тільки помідорів — це я просто обмовилася, бо саме про них думала. Насправді йдеться загалом про ціни на продукти, особливо на свіжі овочі навесні.
Ми, наприклад, уже перестали купувати свіжі помідори. Раніше брали маленькі коктейльні — вони мали найкращий баланс ціни та смаку. Бо великі помідори по 100 грн часто несмачні, «як гума», а коктейльні за 150 грн були значно кращі: можна було взяти пів кілограма — і вистачало і на канапки, і в салат, і просто як додаток до гарніру. І головне — вони мали смак.
Але коли ціна за два місяці зросла більш ніж удвічі, і в останній раз ті маленькі помідорки коштували вже 350–370 грн — це стало просто нереально. До того ж якість сильно впала: береш — зовні ніби нормальні, а через кілька днів бачиш, що десь підгнили, потріскані чи побиті. Виходить, що приблизно 20% іде у відхід — і реальна ціна ще більша. Тож, чесно кажучи, простіше доїдати мариноване, хоча навесні дуже хочеться свіжого.
Але мій допис не зовсім про це — а про підготовку до нового сезону. Я вже прибрала теплицю, виполола весь мокрівець, бо його за зиму виросло дуже багато. Читала, що щоб він не так активно ріс наступного року, варто внести в ґрунт на зиму негашене вапно.
Картон, який чоловік виніс для мульчування, я поки відклала — спочатку потрібно було все прополоти, перекопати й засіяти сидерати, щоб наситити ґрунт азотом. А вже після висадки розсади можна буде повернутися до мульчування.
Помідори в мене вже посіяні й розпікіровані — стоять на підвіконні в пластикових стаканчиках із-під сметани та йогуртів. Коли висаджу їх у теплицю, тоді й застелю картон — він дуже добре працює як мульча: стримує ріст бур’янів і допомагає зберігати вологу в ґрунті.
Тож цього року будемо максимально намагатися виростити свої овочі, щоб хоча б улітку мати власні свіжі. Бо з такими цінами, чесно кажучи, стає трохи страшно. Але нічого — якось впораємося.
