Я вареник, смачний вареник, так і хочу влізти в свіженьку сметанку а потім залетіти до дівчинки у ротик, бо я такий пухкенький, з картопелькою і капустонькою. Ну таке, трохи може "крейзі сторіс" про якогось ненормального вареника, який хоче бути зжертим))) Але насправді така історія, це про традиції, як трішки змістилася в даті проведення, але не змінилась в сутності і наповненості родинним теплом.
В дитинстві ми в такі вареники клали маленькі листи з побажаннями, або приколи з перцем чи ватою, от кому дістанеться, той посуд миє)))) А тепер вчимо і діток, що традиції святкування наповнені щедрим застіллям, вдячністю за те що маємо, за тепло і затишок.
Такий спосіб просто зробити паузу, зібравшись разом, за смачною вечерею, зі смішними історіями і приказками, зі спогадами. Звичайно на Андрія колись дівчата вже влаштовували вечорниці. А ми родинні посиденьки )
