Реліз треку Дантеса збігся з тижнем, коли в Києві проходив культурний марафон благодійних концертів. Організатори запросили Володимира виконати «Ти не забудь» наживо в укритті, разом із хором, який складався із дітей-переселенців. Це відео миттєво розлетілося соцмережами. Трек нагадав, що музика війни — це не тільки надривні марші та кричущі заклики до боротьби, а насамперед тиха пісня, яка спокоєм своїм допомагає вистояти. Саме тому ця композиція вже потрапила в плейлисти «Найкраща українська музика 2025» та «Саундтрек незламності».
Автор пісні зізнається, що вона народилася з особистих переживань і щоденних спостережень за зміною нашої реальності після повномасштабного вторгнення. Саме музика у цей час допомагає не втратити ту живу нитку, яка тримає закохані серця разом. Адже під час війни кохання перетворюється на лист, що долає блок-пости, а зустрічі плануються між повітряними тривогами, і обійми замінює повідомлення «ти там як?»...
Дантес обрав камерну форму для цієї композиції — мінімалістичне аранжування, акустична гітара та делікатні електронні нюанси, які підкреслюють крихкість почуттів та надію, що світло завжди прорветься крізь бетонні стіни метрополітену й нічне небо без електрики.
Кліп знімали у звичайному вагоні київського метро. Цим самим яскраво підкреслено меседж композиції: вагон - це життя в русі, коли кожна станція є черговим етапом війни, а не знайомих між собою пасажирів об’єднанує єдина дорогою додому. У кадрі поряд із Дантесом ми бачимо реальні пари : це волонтер і парамедикиня, програміст-переселенець і дівчина з Бахмута, яка втратила житло; військовий і вчителька. Їх історії не інсценовані, вони реальні, і саме ця відкритість та щирість роблять відео таким потужним.
