Привіт, друзі.
Сьогодні в мене буде дуже цікавий допис — принаймні для мене особисто 😊
Я зібрала тут фотографії, які на перший погляд містять зовсім незначні, малопомітні деталі. Саме на такі речі зазвичай не звертають уваги люди, які просто прогулюються вулицями, а особливо туристи, що приїжджають до історичного центру Валенсії: вони дивляться на архітектуру, вулиці, людей, крамнички, сувеніри, вітрини.
А я завжди помічаю щось інше — дрібниці, які не кидаються в очі, але чомусь мене зачіпають. Так було й у Валенсії: я зробила кілька фотографій речей, які мене зацікавили або з чимось асоціювалися. Вони між собою не пов’язані, тому я не включала їх у попередні дописи. Водночас два з чотирьох фото мають дуже цікаву історію, а ще два — радше асоціативні, пов’язані з явищами, про які всі загалом чули.
Перше фото
На ньому зображений напис каталонською мовою. Мою увагу він привернув словом «ruïna» — «руїна». Воно написане латиницею, але з літерою, яка дуже нагадує українську «ї» — з двома крапочками. Саме це мене й зацікавило, тож я сфотографувала напис, щоб розібратися, що там сказано.
Вже готуючи цей допис, я дізналася, що напис перекладається як:
«Тут міг бути твій дім, але є руїна».
Цікаво, що слово «ruïna» означає те саме, що й українське «руїна». Втім, це не літера «ї» — у каталонській мові її немає. Дві крапки над «і» (трема) позначають, що літера читається як окремий склад, а не зливається з попереднім звуком. У вимові це звучить майже так само, як наше тверде «і».
Сам напис є частиною кампанії «València a l’atac» («Валенсія в атаці»), яку ведуть місцеві соціальні активісти. Вони протестують проти житлової політики міста: старі будинки роками стоять занедбаними, потім їх викуповують забудовники, зводять дороге житло, відкриваються нові кафе, район «оновлюється», але бідні мешканці не можуть собі дозволити зростання цін і змушені виїжджати. Саме проти цього і спрямовані такі плакати, які ми не раз бачили у Валенсії.
До речі, я звернула увагу, що зовнішні стіни багатьох старих будинків там запінені — ймовірно, для збереження тепла взимку.
Друге фото
Наступне, що мене зацікавило, — це cannabis shop. Ми туди не заходили (та й він був зачинений), але сам факт існування такого магазину викликав цікавість.
В Іспанії вирощування канабісу для особистого використання формально не заборонене (декілька рослин, за умови, що їх не видно з вулиці), але продаж у публічних місцях є незаконним і карається штрафами від 600 до 3000 євро (за даними Вікіпедії). Тож виникає питання: що саме там продають? Ймовірно, не сам канабіс, а сувенірну продукцію або товари, що лише експлуатують цю тематику.
Третє фото
Ми проходили біля вітрини магазину, де було зображено Bitcoin. Мабуть там проводиться обмін криптовалюти на фіатні валюти (ймовірно на євро). Але мене зацікавала згадка про shitcoins. Як пояснив мені чоловік, який краще розбирається в цій темі, «шиткоїни» — це спекулятивні монети-одноденки. Іноді вони можуть принести шалений прибуток одиницям, але зазвичай усе закінчується втратою вкладень. Їхній пік популярності припав на 2024 — початок 2025 року, але тренд уже згасає, так само як колись згас бум NFT. Що буде далі — ніхто не знає.
Останнє фото
І нарешті — гіпсова маска на стіні. Я звернула на неї увагу, бо вона дуже нагадала мені Дональда Трампа. Спершу я подумала, що це випадковість або чиясь локальна іронія. Але згодом з’ясувалося (завдяки Google Lens), що подібні об’єкти можуть бути роботами австралійського вуличного художника Вілла Коулза.
Він відомий тим, що залишає на вулицях міст по всьому світу невеликі бетонні або гіпсові скульптури облич. Вони часто мають похмурий, задумливий вираз і можуть супроводжуватися короткими написами або прихованими сенсами — як-от слово «auone», яке видно під маскою.
